Як збрехав Резніков. Мобілізованим навесні не дадуть дембель, бо важко навчити нових. Але і нинішніх бійців нічому не учили (ПОГЛЯД)
Громадський діяч і військовий ЗСУ Ігор Луценко пише про проблему навчання в армії. Далі пряма мова.
Міністр оборони прокоментував петицію Artem Chapeye (який до служби працював у Текстах) щодо можливості демобілізації тих, хто відслужив уже рік.
Головний аргумент проти – це те, що треба буде звільнити мільйон нібито навчених людей і навчити інший мільйон.
Міністр абсолютно має рацію, навчити ще один мільйон військовослужбовців неможливо. Бо уже існуючий на папері мільйон толком ніхто не вчить!
Я аналізую, що відбувається у галузі БПЛА. Потрібно навчати тисячі людей, а скоро – ще більше. Військо ж нині навчає десятки. Волонтери навчають сотні. Цього не вистачає ні за кількістю, ні за якістю.
Якість навчання поки що дуже низька. Повноцінне навчання – це ініціатива волонтерів або відповідальних польових командирів. І не в рамках формальних процедур, а так, напівлегально.
Про якусь стандартизацію масового навчання операторів дронів мова не йде.
Навчальні центри в армії – як нелюбі прийомні діти, про їх інтереси начальство дбає в останню чергу.
Вони не можуть нормально залучити досвідчених інструкторів із війська (заважає бюрократична неефективність), не можуть взяти досвідчених спеціалістів поза ним (немає бюджету). Хоча саме такі центри мають робити з рекрута повноцінного солдата, шпигувати його знаннями і навичками. Але навіть те, що уже робиться – безцінно.
Ігор Луценко. Фото: Фейсбук
Такі центри мають централізовано і проактивно збирати успішний досвід з війська, бо ситуація на фронті швидко розвивається. Зокрема, мають брати результати постопераційного розбору. Але вони цього не можуть робити, хоча і прагнуть. Бо післяопераційний розбір як процедура у нас не є формалізованим стандартом у ЗСУ.
І це стосується не тільки БПЛА. Є взводи протитанкістів, котрі зеленого уявлення не мають про те, як стріляти з протитанкових озброєнь. Є взводи протиповітряної оборони, які не знають, як стріляти з протиповітряних засобів.
Я згадав, що цей уже існуючий мільйон військовослужбовців – паперовий. Контужених, хворих і просто неадекватних людей ніхто не поспішає списувати. Більше того, не списують часто і навіть загиблих. Просто щоб нагору рапортувати, що частина укомплектована і готова до виконання бойових завдань.
За цей весь парад приписок платять українці зі своїх податків. Небоєздатних людей у війську утримують з бюджету. Солдатам, котрі отримали поранення, бо їх належно ніхто не навчив, компенсації платять українці з податків. Сім'ям солдатів, котрі загинули, бо їх належно ніхто не навчив, компенсації платять українці з податків.
Тому, звернуся до тих добровольців, котрі екстрено пішли у ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення: нас ніхто не збирається міняти, війна триває уже 8 років, тому готуймося, панове, воювати ще невизначену кількість років.
