Російсько-українська війна може тривати роками: як цього уникнути, – оцінка Горбуліна та Бадрака

Про це у книжці "Над прірвою. 200 днів російської війни" пишуть екссекретар РНБО, військовий експерт Володимир Горбулін і директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, інформує Liga.net.

Передумови та початок повномасштабної війни

До великої війни Путін почав готуватися у 2018-му. "Масштаби військових маневрів суттєво зросли. У вересні [2018-го] у РФ відбулися найбільші за 37 років військові навчання "Восток-2018". До маневрів залучили близько 300 000 військових, майже третину всієї російської армії... Відтоді РФ почала готуватися до... великої війни, яка мала вразити світ Заходу".

Акцент був на десанті. "У повітрянодесантних військах (ПДВ) дедалі більше уваги приділяли відпрацюванню висадки тактичних вертолітних десантів. Оперативних або навіть стратегічних цілей можна досягнути за допомогою кількох десантів, метою яких є захоплення ключових місць задля уповільнення, блокування та оточення противника".

Путіну допомогла бездіяльність Заходу. "Війна почалася за вісім років до повномасштабного вторгнення... І стала логічним наслідком слабкості "колективного Заходу" у протистоянні з Росією... Незворотні процеси розпочалися в голові Путіна саме через безкарність".

Але й ні Порошенко, ні Зеленський не готувались. "В Україні до великої війни у владних колах ніхто не готувався. Не використовувався безпековий козир України – 300 000 людей, які пройшли війну та могли б створити потужний резерв і бути великою силою. Не було ознак, що з цим контингентом влада почала активно працювати".

"Усі проблеми ЗСУ – прямий наслідок діяльності чи бездіяльності військово-політичного керівництва з 2014 до 2022".

За вісім років армія не стала пріоритетом. "На військове відомство [у 2022-му] було заплановано спрямувати 133,5 млрд грн, або приблизно $5 млрд. Це надзвичайно маленька сума для країни, яка воює з велетенським ворогом. Для прикладу, Польща, яка не воює, 2021 року витратила на армію $12,44 млрд... Армія навіть під час війни не стала пріоритетом для військово-політичного керівництва країни".

"Рівень переозброєння та підготовки ЗСУ на початок 2022 року був неспівставним з російським. "Незважаючи на локальні досягнення в посиленні оборонного потенціалу, будівництва потужної армії як інституту стримування РФ не відбулося".

Однак Захід "шалено" підтримав Україну. Путін не очікував. "Майже безперервно в Україну прибували вантажі зі зброєю та боєприпасами... З'явилось чітке відчуття початку боротьби за Україну".

Стійкість українців стала сюрпризом для Кремля. "Саме людський чинник – готовність воювати, попередній досвід, вишкіл самою війною – і надана зброя, що було оцінено як загальна готовність захистити Україну, створили найбільш потужний український козир".

Москітна стратегія ЗСУ всіх здивувала. "В перші години вторгнення стався неочікуваний за силою та майстерністю опір України... Сили оборони почали вдало застосовувати так звані москітні стратегії, коли під час маневреної оборони масово застосовуються компактні високотехнологічні озброєння. Захищений зв'язок і максимально автономна діяльність мобільних груп чисельністю від 8-10 до 12-15 осіб за умов забезпечення їх безперервними та якісними результатами розвідки і наявності сучасних високоточних засобів ураження творили справжні дива".

Дуже допомогла тероборона. "Війна довела вагомість і дієвість сил тероборони як однієї з переваг України.

Другий день великої війни показав: бліцкриг провалився. "Перші три дні стали ключовими. Вороже кільце навколо столиці було майже сформовано... Саме другий день і друга ніч довели російським окупаційним військам, що бліцкриг неможливий. Сили оборони таки відстояли Київ".

Проваливши бліцкриг, Путін перейшов до терору та геноциду. "Уже через тиждень... російські війська активізували удари по населенню та почали атакувати міста. На тлі чергового акту мовчазного боягузтва західного світу Путін вдався до воєнних злочинів. Включно із захопленням ядерних об'єктів". "Геноцид українського народу Путіну знадобився для втілення сталінських репресій із примусового змішування народів... Вичистити територію від власне українців і створити умови для майбутніх великих переселень...".

Сценарії закінчення війни

У війни лише два сценарії. "Вона може або "зламати шию" режиму, або надати Путіну можливість краще підготуватись до нової великої, ще більш руйнівної та більш кривавої війни. І дозволити захопити половину Європи – бо саме такий порядок денний у диктатора".

Без волі Заходу війна може розтягнутися на роки. "Цілком можливо, що внаслідок активного гарячого етапу війни йому на зміну прийде такий самий етап низькоінтенсивних бойових дій, як у період 2014-2022 років. Чи можна дотиснути режим московського диктатора в такому разі? Можна і потрібно. Але якщо за це візьметься весь західний світ, із його санкціями, обмеженнями й повною політичною ізоляцією Путіна. А також якщо будуть враховані всі помилки останніх восьми років – у сфері гарантій і подальшого переозброєння самої України".

"Доки спроможності агресора перевершуватимуть можливості ЗСУ у завданні ударів у 20 разів, ця війна може тривати роками".

Нерішучість Заходу вже дозволила Путіну оговтатись від лютневого провалу. "Колективний Захід" просто не наважився надати Україні можливості відправити злочинний режим Путіна слідом за його кораблем. Щойно РФ починала втрачати військовий потенціал, західні партнери майже синхронно припиняли постачання зброї".

Заходу слід визнати РФ спонсором тероризму та виснажити РФ технологічно. "Якщо налагодити реальний потужний контроль за пересуванням критичних технологій, Путіна можна стримати й технологічно".

Ключ до ліквідації режиму Путіна лежить у Вашингтоні. "Ракета ATACMS з дальністю дії 300 км і ще 25 видів озброєння: танки, безпілотники, артилерійські системи, протикорабельні ракетні комплекси Harpoon, 2000 ракет для HIMARS. Ці типи озброєння знадобляться Україні для продовження наступу до 2023 року... Щоб вересневий успіх ЗСУ трансформувався у справжній перелам, треба увімкнути всі тумблери, включно з головним – ліквідація злочинного режиму Путіна".

"Якщо Україну розглядають як інструмент для послаблення планетарного зла, то вона має отримати більшу кількість озброєнь, які технологічно перевершують російські".

Але висновки має робити й Україна. "Україні варто виходити на самостійні рейки гарантування безпеки та оборони. Бо у разі замороження війни допомога країн Заходу неминуче зменшуватиметься".

"Ключова гарантія для України не у столицях інших держав, а у власній. Україна має велику кількість сучасних технологій, які на певних напрямах не поступаються західним. Ідеться про нові передові рішення у створенні автономної зброї. В Україні вже на фініші розробки тактичних ударних безпілотників – як гелікоптера, що може оперувати роєм безпілотників, так і низки баражувальних боєприпасів, дронів-камікадзе. Є потужні засоби радіоелектронної боротьби. Наявні також проєкти ЗРК, які можуть виявитись не гіршими за американсько-норвезький NASAMS".

Тільки українські рішення в галузі безпеки та оборони здатні зробити Україну гарантовано непохитною. Слід реанімувати "Нептун" та "Сапсан". "Передусім оформити політичне рішення для доопрацювання крилатої ракети на дальність 500 км. Наразі ПКР "Нептун" уже викликає жах у російських військових, а має стати непохитною вартою, основою ракетного меча. Доповнити її здатен інший оперативно-тактичний ракетний комплекс, який українці досить результативно робили для Саудівської Аравії (ймовірно, йдеться про ОТРК "Сапсан". – Ред.). ОТРК дальністю 300 км із перспективою збільшення дальності ураження є цілком реальним проєктом".

Захиститися від РФ допоможе інтенсивне виробництво ракет. "Підприємства ОПК нині здатні протягом року виробляти до 70-80 ракет із дальністю ураження цілей противника на відстані до 280 км... Наявність в Україні близько 2000 ракет із різною дальністю ураження унеможливить агресію навіть такої країни, як Росія. Таку кількість ракет Україна, за умов відповідного політичного рішення, могла би створити й виробити протягом наступних п'яти-восьми років".

стратегія війна перемога глобальна безпека національна безпека тактика горбулін