У чому перегини законопроєкту про посилення відповідальності за військові злочини

Зокрема, народна депутатка від "Голосу" Соломія Бобровська зазначає, що деякі норми цього законопроєкту – надмірні та шкідливі.

"Прийняли законопроект 8271, який посилює відповідальність за низку військових злочинів (тобто тих, які вчиняються військовими, не плутати з воєнними злочинами). Тобто за непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, невиконання наказу начальника з інших причин, погрозу вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирства, самовільного залишення поля бою під час бойової задачі або відмові під час бою діяти зброєю. В цілому, мета ніби ясна. Але водночас, деякі норми цього законопроекту – надмірні і шкідливі.

Так, за перелічені військові злочин не буде можливості призначити покарання менше за нижню межу, визначену Кримінальним кодексом, з урахуванням обставин конкретної справи, не буде також можливості надати засудженій людині умовно-дострокове звільнення. Так, можливо у деяких обставинах це може бути виправданим. Але не у всіх.

Закон нашвидкуруч протягнули через правоохоронний комітет, наш комітет щодо нього ще не засідав, зауваження наші ніхто не вислухав, і з порушенням регламенту проголосували в цілому – і одразу направили на терміновий підпис Президенту.

Авторами проекту закону не зазначено та не наведено жодних переконливих обґрунтувань наявності суспільно небезпечних наслідків від скоєння визначених злочинів, щоб «обтяжувати» і так немалі санкції.

Найбільше запитання, чому одні матимуть право на пом’якшення (ст. 152 «зґвалтування», ст. 115 «умисне вбивство», ст. 111. «Державна зрада», а діючі військовослужбовці по ст. 405, 403, 407, 429, 402 ККУ – ні.

В умовах найтяжчої війни надважливо будувати правову країну із правом на справедливий суд, на справедливий юридичний розгляд, на можливість реального захисту в умовах війни", – написала Бобровська.

Водночас відома активістка, письменниця, бойова медикиня і розвідниця ЗСУ Ярина Чорногуз назвала законопроєкт "ганебним" і "каральним".

"Коли законопроєкт #8271 стане законом, командування отримує безпрецедентні важелі шантажу та карання військових тюрмою практично за будь-яку критику їхніх рішень, навіть якщо рішення некомпетентні та спираються на невдалий бойовий менеджмент (а таке трапляється нерідко).

За непокору – від 3 до 10 років, невиконання наказу – від 3 до 7 років, погроза або насильство щодо начальника – від 5 до 10 років, самовільне залишення частини або місця служби – від 5 до 10 років, дезертирство – від 5 до 12 років тюрми,

Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю – від 5 до 10 років тюрми. І вишенька на торті: забирається можливість умовного терміну і дострокового звільнення. Тобто, у нас немає можливості бути звільненими за пом'якшуючими обставинами.

Людина, яка навіть в небойовій обстановці не виконала наказ командира – не матиме права на м'якше ставлення до неї та на звільнення від відбування покарання з випробуванням незалежно від обставин справи, особи засудженого та тяжкості правопорушення", – написала Чорногуз.

Військова зазначає, що військові, які майже рік стримують повномасштабне вторгнення росіян та втілюють успішні операції зі звільнення території, замість подяки отримують тюрму за найменшу незгоду чи зауваження командирам (багато з яких часто дають накази, лишаючись у глибокому тилу). А замість демобілізації або процедури заміни мобілізованих та контрактників із закінченими на момент або впродовж вторгнення контрактами – військові отримують трактування себе "як злочинців, для яких у нашій державі найвища міра покарання за процес оборони її території".

"Мені очевидно, що цей закон вигідний у першу чергу росії та путіну. Можливо, саме російське лобі у раді зробило свою лепту, аби цей закон виглядав саме так. Аби деморалізувати і так виснажених річною війною з більшим кількісно ворогом бійців ЗСУ, посіяти в них недовіру до Верховної Ради та особисто Президента України, зробити дезертирство ще масовішим, а закон недієздатний, адже якщо вся рота відмовиться виконувати некомпетентний наказ – ніхто не буде садити 100 чоловік. А якщо таки наважаться - яка це чудесна буде картинка для російських ЗМІ: захисники України масово на лаві підсудних в українській тюрмі, а біля неї заплакані сім'ї, які сивіли, чекаючи їх із війни.

Ще більше деморалізує той факт, що винних у вищому керівництві державою за провал підготовки збройних сил до повномасштабного вторгнення та провал оборони на перших етапах, особливо півдня – так і не посадили, а вже скоро рік, як це відбулося. Зате збираються садити рядовий склад за те, що вони часто вимагають кращого менеджменту операцій, аби вони мали шанс, виконавши їх - вижити.

Я розумію, що можливо велика кількість утомлених та дезертирів, штовхає на кроки зі збільшенням покарання. Чому не залишили одну єдину статтю – дезертирство – як кримінальну. Чому не дати можливість на справедливий суд та пом'якшуючі обставини кожному бійцю після його служби із захисту Батьківщини? Невже ми на це не заслужили? Невже незрозуміло, що посадять просто купу невгодних командуванню, досвідчених та обстріляних бійців і командирів нижчої ланки, які відмовлятися вести своїх людей на убой під час якоїсь некомпетентно спланованої операції?", – наголошує Чорногуз.

Ми поговорили з декількома колегами, які зараз служать у ЗСУ.

Їхні думки розділилися. Боєць однієї з механізованих бригад загалом підтримує більш жорстке законодавство: "Я розумію, чим продиктований цей закон. Чорногуз служить у морській піхоті, де кращий відбір людей. В піхоті з цим біда. І нинішня ситуація така, що частина бійців, які є фактично баластом і, м'яко кажучи, лише заважають, відповідальності майже не несе, а навпаки їх скидають з бойових підрозділів в резервні, вони далі отримують зарплату тощо. Моя думка, відповідальність має бути суворою. Але у нас будь-який закон можна довести до абсурду. Чи зловживатимуть командири цим законом – покаже лише практика".

Інший наш колега категорично проти такого закону. "Що заважає застосовувати чинний закон? Там так само покарання дуже суворе покарання за відмову виконувати накази. Може, влада зайнялася б організацією кращої роботи військкоматів, вони недопрацьовують? Може, варто щось міняти в управлінні піхотою? Це спроба затикати діри за допомогою тих, у кого і так найбільше навантаження, ще й невдала. Цей закон в довгостроковому плані дуже сильно ударить по мотивації."

зсу законопроєкт мотивація військових