"Героїзм, винахідливість, стійкість і приклад для наслідування". Україна стала країною року за версією The Economist
Україна за "героїзм свого народу та протистояння агресору" стала державою року за версією британського тижневика The Economist. Нижче наводимо переклад аргументації видання.
У звичайні часи обрати країну року за версією журналу "Економіст" досить складно. Але цього року, вперше відтоді як ми почали називати країни року у 2013 році, вибір очевидний. Це може бути лише Україна.
Зазвичай ми відзначаємо країну, яка, на нашу думку, найбільше покращилася за попередні 12 місяців. Отже, Україна є в певному сенсі незвичайним вибором, оскільки життя більшості українців напрочуд погіршилося з моменту неспровокованого вторгнення Путіна в їхню країну в лютому. Багато людей загинуло. Міста були пошкоджені або зруйновані. Мільйони людей покинули свої домівки. Економіка України скоротилась приблизно на третину. Через російські атаки багато українців сидять у темряві без електрики.
І все ж українці проявили себе цього року. Особливо виділяються чотири їхні якості.
Ілюстрація The Economist
Найперше – це героїзм.
Коли почалося вторгнення, більшість людей думали, що Україна буде розгромлена набагато більшим сусідом. Багато хто зрозумів би, якби українські захисники розбіглися хто куди. Путін явно очікував, що українська армія здасться: його війська прибули майже без їжі, але в парадній формі.
Українці стали до боротьби. Президент Володимир Зеленський, відкинувши пропозиції Заходу вивести його з Києва, відрізав, що йому потрібні "боєприпаси, а не евакуація". Пересічні українці продемонстрували таку саму стійкість. Професори, сантехніки та попзірки стікалися до війська, промінявши зручні ліжка на морозні окопи та загрозу болісної смерті.
У битві за битвою вони розгромили росіян. Захищаючись від агресора, який заперечував право їхньої країни на існування як незалежної держави, вони віднайшли нове почуття нації.
Українці також проявили винахідливість.
Вони помітили слабкі місця своїх ворогів, знищили їхні запаси пального та боєприпасів і швидко навчилися користуватися новою зброєю, що постачалася Заходом. Вони передали повноваження з прийняття рішень офіцерам на місцях, що зробило їхні підрозділи більш гнучкими та пристосованими до змін, ніж неповороткі, ієрархічні росіяни. Вони вміло використовували допомогу дружніх розвідувальних служб, особливо американської, тоді як їхні вороги воювали наосліп, а іноді видавали власні позиції телефонними дзвінками по відкритих лініях зв'язку.
Українці також продемонстрували стійкість.
Коли вдома немає води, вони розтоплюють сніг. Коли немає електрики, вони знаходять тепло і світло в кафе з генераторами, або сплять в офісах, багато з яких зараз мають бомбосховища і воду в пляшках. Жахіття, які продовжує завдавати їм Путін, схоже, не підірвали їхній моральний дух.
І, за кількома винятками, вони не відповіли на воєнні злочини воєнними злочинами. Російські війська регулярно бомбардують цивільне населення, катують полонених і грабують села. На противагу цьому, російські військовополонені вражені тим, наскільки добре з ними поводяться. Це значною мірою тому, що Україна не є, як стверджує Путін, нацистською державою, а демократичною державою, де людські життя мають значення. Вона має свої недоліки, зокрема корупцію, але її уряд і народ відкинули путінізм ще до війни, і зараз вони відкидають його ще рішучіше.
Виступивши проти російського деспота, українці захистили своїх сусідів. Якби він завоював Україну, то міг би напасти на Молдову чи Грузію, або загрожувати країнам Балтії. Україна показала, що слабші можуть протистояти навіть значно сильнішим агресорам.
Україна стала прикладом для наслідування не лише для країн з агресивними сусідами, такими як Тайвань, а й джерелом натхнення для пригноблених народів у всьому світі.
Багато тиранів транслюють велику брехню, щоб виправдати свої злочини та нав'язати свою волю за допомогою терору. Українці показали, що брехню можна викрити, а терору можна протистояти. Їхня боротьба ще далека від завершення. Але їхній приклад у 2022 році був неперевершеним. Слава Україні!
