Україна зробила два кроки вперед і один крок назад у боротьбі з корупцією – Politico

Про це пише Politico.

З огляду на те, що ЄС має оприлюднити звіти про прогрес Києва у березні, а потім ще раз у жовтні, просування вперед України у сфері верховенства права є швидшим, ніж очікувалося, але це випадок двох кроків уперед і одного (дуже тривожного) кроку назад.

Для президента України Володимира Зеленського життєво важливо зберегти динаміку, оскільки він знає, що членство України стикається з опором з боку традиційних членів ЄС, адже новий член може «розмити» їхні повноваження. Президент Франції Еммануель Макрон заявив у травні, що Київ, "ймовірно, залишається за десятиліття" від членства в ЄС, а західноєвропейські країни висловлюють постійне занепокоєння щодо незахищеності, корупції та вартості відбудови країни, зруйнованої війною.

У цьому контексті Україна зараз рухається напрочуд швидко. Призначення нового антикорупційного прокурора дало поштовх боротьбі з хабарництвом, і багато гучних справ нарешті завершилися винесенням вироків. Український парламент також ліквідував Окружний адміністративний суд Києва, який мав горезвісну славу найкорумпованішого суду в Україні.

Утім, водночас зараз зростає занепокоєння щодо Конституційного Суду – вищого наглядового органу, який може скасовувати рішення уряду. Нова реформа загрожує політичним втручанням в орган, який має фільтрувати кандидатів на посади суддів. Це може стати серйозною перешкодою на шляху європейських прагнень України. І Єврокомісія, і Венеційська комісія, консультативний орган Ради Європи з конституційного права, вже забили на сполох.

Закриття найкорумпованішого суду в Україні

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва розглядається як один з найбільш позитивних кроків у боротьбі з корупцією, але це було нелегко.

Читайте також: Рада ліквідувала одіозний Окружний адміністративий суд Києва

Зеленський подав законопроєкт про ліквідацію суду як пріоритетний ще у квітні 2021 року. Однак український парламент зробив це лише 13 грудня, через чотири дні після того, як Державний департамент США наклав санкції на голову ОАСК Павла Вовка за вимагання хабарів в обмін на втручання в судові та інші державні процеси.

Санкції США щодо голови суду стали останньою краплею, заявив Михайло Жернаков, голова Dejure Foundation – неурядової організації, що опікується питаннями правової реформи.

Але відсторонення Вовка також стало результатом інтенсивного тиску з боку українських громадських організацій, які викривали зловживання суду, та антикорупційних організацій, які проводили розслідування щодо його провідних суддів.

У 2020 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило так звані плівки Вовка — прослуховування як суддів адміністративного суду, так і топадвокатів у зв’язку з кримінальною справою проти Вовка — на яких виявлено інформацію про велику кількість фальшивих позовів, незаконних ухвал та тиск з боку Вовка на суддів та чиновників.

"Що робило Окружний адміністративний суд Києва таким потужним, так це його унікальна юрисдикція, яка поширювалася не лише на органи місцевого самоврядування Києва, а й на всі органи державної влади, розташовані в Києві. Тобто всі органи державної влади, — зазначив Жернаков. — Така широка юрисдикція давала їм колосальну концентрацію влади. І саме тому вона має бути розділена зі створенням нового адміністративного суду".

Зеленський на урочистому засіданні пленуму Верховного Суду. Фото: сайт президента

Після оприлюднення плівок журналістами-розслідувачами громадськість отримала уявлення про масове перешкоджання правосуддю та процвітання хабарництва на найвищому рівні. Однак всі судді та чиновники, які фігурують на плівках, до сьогоднішнього дня заперечують їхню автентичність.

Сам Вовк назвав ліквідацію суду "поспішним рішенням" парламенту, прийнятим під тиском "певних активістів та лобістських груп". Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, навпаки, назвала це "гарним днем для судової реформи".

Ростислав Кравець, адвокат, який захищає багатьох українських суддів, заявив, що всі звинувачення проти Вовка були сфабриковані, і назвав судову реформу "підтриманою іноземними силами".

Активісти та міжнародні партнери України дійсно неодноразово заявляли, що іноземні експерти мають гарантувати прозорий конкурс на призначення в українській судовій системі, яка сильно пронизана політичними зв'язками, але Кравець обурився міжнародним тиском.

«Це неправильно. Ви можете уявити, як я приїду до Лондона, щоб допомогти їм обрати суддів? Європа намагається продати ідею, що всі судді в Україні – злочинці, які беруть хабарі. Це змусило багатьох залишити свої посади або приймати неправові рішення», – зазначив Кравець. 

Другий крок вперед

Другим важливим кроком вперед стало призначення Олександра Клименка на посаду головного антикорупційного прокурора.

У 2021 році сумнозвісний Окружний адміністративний суд Києва заблокував призначення колишнього детектива антикорупційного бюро НАБУ. Клименко прославився розслідуванням справи про хабарництво ще одного топчиновника в адміністрації Зеленського: Олега Татарова, заступника голови Офісу президента. Хоча Татарову було пред'явлено звинувачення в хабарництві, його справа була передана з юрисдикції незалежних антикорупційних органів до Служби безпеки України. Незабаром після цього справа була похована.

Татаров публічно пообіцяв довести свою невинуватість і заявив, що справа проти нього є особистою помстою Артема Ситника, який тоді очолював НАБУ.

Лише у липні цього року Клименка було призначено новим керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури після майже дворічного зволікання та шаленого тиску з боку міжнародних партнерів. "Незалежна антикорупційна інфраструктура є важливою складовою демократії в Україні", – сказав голова офісу президента Андрій Єрмак в заяві про призначення Клименка.

З моменту вступу Клименка на посаду було розблоковано кілька розслідувань щодо хабарництва, а колишні високопосадовці опинилися в судах, слідчих ізоляторах або сплатили штрафи.

Великий крок назад

У той самий день, коли Україна ліквідувала ОАСК, вона зробила великий крок назад у реформуванні свого надважливого Конституційного Суду.

13 грудня Верховна Рада проголосувала за закон про реформування КС, але спостерігачі звернули увагу на можливість політичного втручання у процес призначення суддів у новій системі.

Нова процедура передбачає створення дорадчої групи з трьох урядовців і трьох незалежних експертів з однаковою кількістю голосів під час відбору суддів. Вони будуть обирати кандидатів простою більшістю голосів. Рішення групи також не є остаточним, тому кандидати, які не пройшли оцінювання, можуть все одно балотуватися до Конституційного Суду.

Зеленський на урочистому засіданні пленуму Верховного Суду. Фото: сайт президента------------

19 грудня Венеційська комісія рекомендувала внести зміни до нового закону і ввести сьомого члена до консультативної групи, щоб надати незалежним експертам право вирішального голосу під час відбору. Вона також рекомендувала зробити рішення консультативної групи обов'язковими до виконання, що унеможливить призначення суддями Конституційного Суду кандидатів з негативними оцінками.

Однак уже наступного дня Зеленський по дорозі з прифронтового Бахмута до Вашингтона підписав законопроєкт, проігнорувавши рекомендацію Венеційської комісії.

"Голосування простою більшістю означає, що незалежні експерти потребуватимуть голосів політичних призначенців від уряду для відбору кандидата на наступний етап. За таких правил дорадча група не зможе проштовхнути незалежних кандидатів", – сказав Жернаков з Dejure.

Українські реформатори потребують тиску з-за кордону

Українські громадські організації закликали міжнародних партнерів продовжувати тиск щодо реформи Конституційного Суду. На думку Жернакова, через російське вторгнення деякі іноземні партнери зараз утримуються від публічної критики Києва, щоб не зіграти на руку Росії або критикам України в ЄС.

"Через заслужену популярність Зеленського міжнародні партнери вважають за краще не критикувати Україну так жорстко, як раніше, оскільки не хочуть жодним чином підривати авторитет Зеленського під час активних бойових дій. Але має бути червона лінія", – сказав Жернаков.

23 грудня свою думку нарешті висловила Європейська комісія. Речниця з питань розширення ЄС Ана Пізонеро заявила, що Єврокомісія очікує від української влади повного виконання рекомендацій Венеційської комісії й стежитиме за цим процесом.

«Це фантастичний ризик. Конституційний Суд є єдиною інституцією, яка нині обмежує політичну владу в країні. І саме тому, що вона неконтрольована владою, вона може контролювати владу», – сказав Жернаков.

Про важливість Конституційного Суду свідчить те, що він розпалив кризу у 2020 році, коли визнав неконституційними окремі частини українського законодавства. Цим рішенням було скасовано публічний доступ до електронного декларування статків, а також кримінальне покарання за брехню в електронних деклараціях. Ці зміни практично паралізували боротьбу з корупцією в Україні, повідомили в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Рішення суду розкритикувала Венеційська комісія та засудила міжнародна спільнота.

Понад тисячу чиновників уникли відповідальності за брехню в деклараціях, і лише зусилля влади та громадськості дозволили нейтралізувати загрозу для антикорупційної інфраструктури.

Громадянському суспільству та міжнародним партнерам за допомогою Зеленського вдалося очистити Конституційний Суд, а також інші вищі судові органи. А ексголова суду втік за кордон.

Читайте також: Зеленський підписав закон про КСУ, що суперечить рекомендаціям експертів і Венеційської комісії

На питання, чому Зеленський зараз підписав такий суперечливий закон, Жернаков відповів, що в той час, як український уряд багато робить для наближення України до ЄС, в офісі президента все ще є люди, які чинять опір змінам.

"І поки Зеленський у Бахмуті чи у США, вони просовують такі речі. Тому що вони хочуть зберегти контроль над ключовими законодавчими інституціями", – зазначив експерт.

Читайте також: ЄС стежить за процесом. Єврокомісія очікує від України змін до закону про КСУ

Громадянське суспільство готується дати відсіч, хоча зараз простір для критики обмежений через війну. Жернаков зазначив, що ризик полягає у тому, що Росія несправедливо використає критику на кшталт критики Конституційного Суду, щоб представити Україну як недемократичну та корумповану країну.

"Зазвичай російська пропаганда є безпідставною і може бути спростована простим фактчекінгом. Але коли замість євроінтеграційних реформ влада підписує закони на кшталт закону про Конституційний Суд, вона дає не просто зброю, а HIMARS російській пропаганді", – сказав Жернаков.

євроінтеграція антикорупція зеленський судова реформа ксу