Як телемарафон "Єдині новини" загрожує свободі слова і медіабізнесу
Телемарафон "Єдині новини" викликає все більше критики та сумнівів у своїй доцільності. Серед головних закидів на адресу телемарафону – ризики, які він може нести для майбутнього медіа як бізнесу, а також для свободи слова загалом.
Про це пише BBC Україна.
Телемарафон "Єдині новини" запустився невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Він об'єднав державний канал "Рада", Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та "Україна 24" (згодом його замінив канал-новачок "Ми-Україна"). Канали поділили ефірний час між собою, розбивши його на шестигодинні слоти.
На початку російського вторгнення марафон задовольнив життєво важливі потреби суспільства та самих телевізійників, переконаний голова Незалежної медійної ради, медіаексперт Отар Довженко. "Але ситуація в країні стабілізувалась, медіа адаптувались, дезінформації стало набагато менше, – каже Довженко. – І з певного моменту марафон став задовольняти насамперед потребу влади в тому, щоб каналізувати інформацію і тримати під контролем наймасовіший традиційний вид медіа — телебачення".
Вплив на свободу слова
Першою великою претензією на адресу телемарафону стало недопущення до нього трьох каналів, яких пов'язують з головним опонентом чинної влади, експрезидентом Петром Порошенком.
"Еспресо", "5 канал" та "Прямий" кілька разів намагалися долучитися до марафону і щоразу "їх там не чекали", каже генеральний директор "5 каналу" Володимир Мжельський.
У квітні всі три канали вимкнули з цифрового ефіру. Вони через суд намагаються оскаржити це рішення.
Натомість до марафону за лічені тижні після створення долучився новий канал "Ми-Україна". Його запустила колишня команда "Медіа Групи Україна". Ця медіагрупа належала Рінату Ахметову, він відмовився від неї в липні, пояснивши це тим, що не бажає потрапити під дію закону про олігархів.
За офіційною версією, співвласниками нового каналу стали журналісти, а головним бенефіціаром з часткою у 75% – політолог Ігор Петренко. В українських ЗМІ припускають, що джерела фінансування та стрімкого злету каналу-новачка пов'язані з покровительством Офісу президента. Зокрема, "Українська правда" пов'язувала канал з головою ОП Андрієм Єрмаком.
Відповідно до регулярних моніторингів профільного видання "Детектор медіа", який від створення марафону підраховує та класифікує журналістські порушення у телемарафоні, саме у слотах "Ми-Україна" та державного каналу "Рада" трапляється найбільше матеріалів з ознаками політичного піару на адресу влади.
При чому фігурантами таких матеріалів часто є не сам президент, а представники його офісу – Андрій Єрмак, його радники та заступники.
Керівниця Інституту масової інформації Оксана Романюк застерігає, що існування єдиного телемарафону протягом довгого часу може ще більше відвернути людей від телебачення та зіпсувати демократичний імідж України у світі.
Те, що Євросоюз непублічно висловлював офіційному Києву занепокоєння через його медіаполітику в Україні, у вересні підтверджувала посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.
"Ми обговорювали вже не раз, що треба перейти в більш відкритий простір, – заявляла вона. – А людям треба дати можливість обирати, що вони хочуть дивитися".
Наскільки сильно телемарафон може вплинути на українське суспільство, якщо його існування затягнеться, спрогнозувати важко, визнають експерти.
Наразі немає навіть одностайних оцінок, наскільки марафон є успішним серед глядачів.
Листопадове дослідження Internews та USAID показало що практично всі споживачі новин знають про "Єдині новини", але лише 32% респондентів є глядачами телемарафону. Водночас 84% з тих, хто дивиться телемарафон, довіряє йому. Це ж дослідження показало загальне падіння споживання телебачення і зростання інтересу до соцмереж.
Два найбільш очевидних наслідки телемарафону вже можна виокремити, каже Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор НаУКМА.
Така одноманітність інформаційного простору сприяла згуртованості суспільства і покращенню ставлення до державних інституцій та президента.
З іншого боку, одноманітність телеефіру підштовхнула глядачів частіше звертатися до інтернету і соцмереж.
"Загалом проблемою може бути зниження рівня демократії після війни, і "Єдині новини" можуть цьому сприяти", – зазначає соціолог.
Вплив на медіаринок
Те, на що марафон без сумніву впливає, – український медіаринок. У підсумках року український Forbes назвав телеканали "найменш привабливим бізнесом року".
Після того, як найрейтинговіші канали медіагруп увійшли до телемарафону, вони втратили можливість показувати рекламу і заробляти. Вони також втратили політичний вплив, заради якого їхні власники їх утримували, каже Довженко.
Через зменшення доходів канали, які й до того були дотаційними, змушені були "затягнути ремені" та піти на серйозні скорочення.
Практично весь цей час канали виробляли свої слоти для "Єдиних новин" власним коштом. Лише в останні два місяці держава частково покрила витрати. Водночас виробництво марафону обходиться приблизно у 10-15 млн гривень на місяць, каже Ярослав Пахольчук.
На наступний рік на інформаційну безпеку заклали 1,9 млрд гривень. Але не всі ці кошти підуть на телемарафон, визнавав Ткаченко. І поки що незрозуміло, як саме ці гроші будуть розподіляти між учасниками марафону.
