Як вторгнення Росії в Україну змінило світ у 2022 році, – WP
Колумніст The Washington Post лауреат Пулітцерівської премії Джордж Ф. Вілл пише про те, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на геополітичний простір. Наводимо дещо скорочений переклад тексту.
Світ наприкінці 2022-го разюче змінився порівняно з початком цього року. 24 лютого Володимир Путін не міг собі уявити, що швидкі рішення Швеції та Фінляндії про вступ до НАТО розширять кордон альянсу з Росією на набагато більше кілометрів, ніж його хитка окупаційна армія просунулася в Україні.
Три найбільш разючі геостратегічні помилки за останні 250 років були зроблені за участю Росії: вторгнення Наполеона 210 років тому, вторгнення Гітлера 129 років потому і вторгнення Росії в Україну через 81 рік після цього. Путін прагнув показати, що Росія є могутньою державою і що Україна – недодержава. Він наполягав на тому, що "Україна" – це лише географічне, а не державне утворення. Натомість він продемонстрував, що Росія, економіка якої значно менша за економіку Італії – і менша за ВВП Техасу – є не лише матеріально, а й політично вбогою країною, оскільки її авторитарна культура породжує застій, корупцію і прислужництво.
І, як нещодавно написав Генрі Кіссінджер у британському виданні Spectator, "Україна вперше в сучасній історії стала великою державою в Центральній Європі". Це "поставило під сумнів початкові дискусії щодо членства України в НАТО. Україна має тепер одну з найбільших і найефективніших сухопутних армій в Європі, оснащену США та їхніми союзниками. Процес мирних переговорів має пов'язати Україну з НАТО, хоч би як він виражався. Альтернатива нейтралітету більше не має сенсу, особливо після приєднання до НАТО Фінляндії та Швеції".
Ці дві скандинавські країни були серед небагатьох європейських держав, які посилили свої збройні сили у відповідь на захоплення Путіним Криму в 2014 році. У 2022 році, через два тижні після того, як вони подали заявки на вступ до НАТО, третя скандинавська країна, Данія, переважною більшістю (67 відсотків) проголосувала за приєднання до спільної оборонної політики ЄС через 30 років після відмови від неї.
Мітинг на підтримку України в Тайвані. Фото: Helen Davidson/The Guardian
У двох інших випадках, пов'язаних з агресією Путіна, дві країни, які своїми агресіями розпочали Другу світову війну, були підштовхнуті до більш активної участі у запобіганні агресії. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну почалося в четвер, а вже в неділю канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив про "Zeitenwende" або поворотний момент: збільшення оборонних витрат, немислиме чотирма днями раніше.
Цього місяця Японія, чий південно-західний острів міститься ближче до Тайваню, ніж Тайвань до материкового Китаю, заявила у своїй новій доповіді про стратегію національної безпеки: "Ми жодним чином не можемо бути оптимістами щодо того, що принесе майбутнє міжнародній спільноті". Отже, Японія, роблячи ще один поступовий крок від свого формального (мається на увазі конституційного) пацифізму, нарощує військові витрати. Нові "контрударні" озброєння охоплюють сотні американських крилатих ракет "Томагавк", які можуть досягати цілей на відстані понад 1600 км у Китаї. Якщо Японія виконає (а більшість країн НАТО, як правило, цього не роблять) стандарт НАТО щодо витрачання 2 відсотків ВВП на свої збройні сили, вона матиме третій за обсягом оборонний бюджет у світі. Отже, політика стримування Китаю посилилася через те, що міжнародний порядок похитнувся внаслідок подій в Центральній Європі.
Для глобальної безпеки нині Росія є меншою потенційною загрозою, ніж на початку 1980-х, під час чергового загострення холодної війни, коли Радянський Союз і США стояли на порозі взаємного знищення. Утім, і 40 років потому світ залишається небезпечним місцем. Але у 2022 році те, що Радянський Союз називав "співвідношенням світових сил", істотно змістилося проти російського остова Радянської імперії та проти Китаю, який 10 місяців тому заявив про свою "безмежну дружбу з Росією".
