Якої шкоди завдала війна довкіллю України – The Economist
Британський тижневик The Economist пише про масштаби шкоди, завданої довкіллю України через повномасштабне вторгнення Росії. Наводимо переклад тексту.
До російського вторгнення люди з довколишніх сіл з'їжджалися на береги Оскілського водосховища, щоб скупатися, послухати спів птахів і половити рибу. Сьогодні значна частина цієї території, яка простягається приблизно на сотню кілометрів на південь від Куп'янська, змінена до невпізнання.
Зруйновані села, визволені українцями під час контрнаступу чотири місяці тому, обвуглені дерева і залишки згорілих російських танків вистилають східні береги водосховища. Минулої весни, щоб запобігти переправі російських військ через річку Донець нижче за течією від Осколу, українські війська підірвали шлюзи водосховища. Цей крок допоміг сповільнити російський наступ.
Але це також прирекло Оскіл на загибель. З водосховища вилилося понад 350 млн кубометрів води. Рівень води різко впав, оголивши значні ділянки дна водосховища. Птахи, які колись гніздилися в цій місцевості, зникли. Вважається, що загинуло близько 2 млн особин риби. Місцеві колодязі пересохли.
Ліси, спустошені пожежами, спричиненими безперервними обстрілами, або вирубані для будівництва окопів; ґрунтові води та ґрунти, забруднені важкими металами та токсичними хімічними речовинами від боєприпасів, що здетонували; дикі тварини, вбиті або вигнані з місць їхнього проживання – це далеко не повний перелік екологічних наслідків війни в Україні.
Оскільки близько 18% території країни залишається окупованою російськими військами, виміряти вплив вторгнення може бути неможливо, доки триватимуть бойові дії. Але навіть наявні фрагментарні дані розкривають картину екологічної катастрофи.
З початку війни Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зафіксувало майже 2300 випадків шкоди довкіллю внаслідок бойових дій. За оцінками відомства, близько 2,9 млн гектарів заповідних територій країни, де мешкають тисячі видів рослин і тварин, перебувають під загрозою знищення.
Фото: mepr.gov.ua
Ще 3 млн гектарів лісів, близько третини від загальної площі, вже постраждали від бойових дій. З них щонайменше 23 300 га повністю згоріли. У багатьох з 18 національних парків та заповідників, які були незаконно окуповані росіянами, зафіксовані незаконні рубки.
Війна, кажуть українські урядовці та науковці, також винна у загибелі тисяч дельфінів у Чорному морі, які гинуть від мін та гідролокаторів російських підводних човнів. Попереду чекають й інші небезпеки, зокрема, ризик пошкодження Запорізької атомної електростанції, окупованої росіянами з початку березня.
За словами міністра екології та природних ресурсів України Руслана Стрільця, загальна сума збитків вже становить понад $46 млрд, які Україна з часом вимагатиме від Росії як військові репарації. Більша частина цієї суми припадає на забруднення повітря – 27 млрд доларів.
За даними міністерства, лише за десять місяців в результаті війни в атмосферу було викинуто понад 42 млн тонн вуглекислого газу, що приблизно дорівнює річному обсягу викидів Болгарії. У викидах здебільшого винні лісові пожежі, спричинені обстрілами, а також російські атаки на українські нафтобази, які призвели до загоряння 680 000 тонн нафти та палива.
Війна отруїла великі площі українських сільськогосподарських угідь. Небезпечні хімічні речовини та паливо, що вивільняються з розірваних ракет та десятків тисяч артилерійських снарядів, які щодня випускаються обома сторонами, просочилися в землю по всій довжині лінії фронту. Таке забруднення може завдати шкоди місцевим екосистемам та врожаю через десятиліття після того, як гармати замовкнуть, каже Олексій Ангурець, автор майбутньої доповіді про вплив війни на довкілля. Збиток, завданий сільськогосподарським угіддям, вже обійшовся Україні в $18 млрд.
До вторгнення Росії екологічні показники України навряд чи можна було назвати блискучими. Країна посіла 52-е місце (з 180) в торішньому Індексі екологічної ефективності, складеному експертами Єльського і Колумбійського університетів. Повоєнна реконструкція може запропонувати унікальний шанс для поліпшення ситуації. "Ми боїмося, що відновлення обмежиться лише кількома зеленими проєктами", – каже Тетяна Рябокінь з Всесвітнього фонду природи в Україні. За її словами, країні необхідно поставити перехід до низьковуглецевої економіки в основу свого плану відновлення. Це також зробить програму більш прийнятною для іноземних донорів та платників податків, а також покращить перспективи членства України в ЄС.
Здебільшого з усуненням шкоди, завданої довкіллю, доведеться почекати до закінчення війни. Але деякі проєкти вже реалізуються. За минулий рік Державне агентство лісових ресурсів України висадило понад 180 млн нових дерев в рамках програми лісовідновлення. Наприкінці вересня 2022 року було відкрито новий лісонасіннєвий центр всього за декілька кілометрів від кордону з Білоруссю, звідки у лютому 2022 року прийшла одна з хвиль російської навали. "Ми показали їм, що ми не боїмося, – каже міністр Стрілець, – і що перемога буде за нами".
