Російський шпигун чи український герой? Дивна смерть банкіра Дениса Кірєєва, – розслідування WSJ

Через кілька днів після вторгнення Росії українські спецслужби залишили на тротуарі в центрі Києва труп з кульовим отвором у потилиці.

Загиблий, 45-річний банкір Денис Кірєєв, був убитий як зрадник. Служба безпеки України застрелила Кірєєва через те, що він нібито шпигував на користь Москви, заявив офіційний представник відомства.

Проте через кілька днів після того, як тіло Кірєєва було викинуто, його поховали як героя і поклали поруч з першим міністром закордонних справ України. За словами генерала Кирила Буданова, голови української військової розвідки, Кірєєв передав інформацію від своїх російських контактів, яка допомогла українським військам успішно захистити столицю в лютому минулого року. "Якби не Кірєєв, то, швидше за все, Київ був би взятий", – сказав Буданов.

Президент України Володимир Зеленський підписав документи про нагородження Кірєєва посмертно медаллю за «винятковий внесок у захист державного суверенітету та державної безпеки».

Роками Росія інвестувала мільярди доларів у проникнення в політичні та розвідувальні кола України, прагнучи розділити лояльність всередині українських спецслужб і створити агентурну мережу на випадок, якщо Москва вирішить спробувати захопити країну.

Кірєєв у різний час належав до кожного з протиборчих таборів. Він проміняв кар'єру в західних фінансових установах на управління грошима та активами двох заможних братів (маються на увазі Клюєви – ред.), які мали тісні зв'язки з проросійськими українськими політиками. Ця робота дозволила Кірєєву придбати нерухомість, автопарк і відпочивати у Греції та Парижі. Це також кинуло тінь на його репутацію серед чиновників і колег, стурбованих російським впливом.

Пізніше у своїй кар'єрі, за словами генерала Буданова, Кірєєв розвивав зв'язки з європейськими розвідувальними службами, а також з російськими військовими та урядовцями. Він також погодився представляти Київ на ранніх переговорах про припинення вогню між Росією і Україною, що було ризикованим і гучним завданням. За словами одного з друзів, Кірєєву "подобалося грати роль агента 007".

Буданов і Кірєєв. Фото: ГУР МОУ

Вторгнення 24 лютого стало випробуванням для російських інвестицій та опору України. Кірєєв, який мав бізнес в обох країнах, опинився посередині.

Ця стаття ґрунтується на фінансових і розвідувальних документах та інтерв'ю з американськими і українськими урядовцями, нинішніми і колишніми співробітниками українських спецслужб, а також з родиною, друзями, охоронцями і діловими партнерами пана Кірєєва.

Заробляння грошей

Кірєєв народився в Києві і розпочав свою професійну діяльність у сфері фінансів, працюючи в місцевих відділеннях західних банків, включно з Crédit Lyonnais, Citibank та ING.

За словами людей, які з ним працювали, він був міцним і комунікабельним, а також вміло працював з клієнтами. Кірєєв володів українською, російською, французькою та англійською мовами.

Його родич у 2003 році став заступником голови СБУ, головного правонаступника КДБ радянських часів в Україні, за словами одного з колишніх керівників відомства. Цей зв'язок розпалив інтерес пана Кірєєва до шпигунства, кажуть його соратники.

У 2006 році Кірєєв почав працювати на Андрія Клюєва та Сергія Клюєва, політично пов'язаних бізнесменів з Донецька. Брати Клюєви, які заробили свої статки на металургії та нерухомості, були близькі до Віктора Януковича, політика з російськими зв'язками, який згодом став президентом України.

У 2015 році США наклали санкції на Андрія Клюєва за його ймовірні спроби підірвати демократію в Україні.

Вдова Кірєєва сказала, що її чоловік дав їй нечітке пояснення свого рішення працювати з людьми з оточення Януковича. «Ми не можемо поміняти цих людей на інших. Ми маємо те, що маємо», – згадує вона його слова.

За часів президентства Януковича Андрій Клюєв був секретарем Ради національної безпеки і оборони України, а також першим віцепрем'єр-міністром. Кірєєв користувався зв'язками Клюєвих, обіймаючи керівні посади в державних банках і полюючи на велику дичину з керівниками розвідки СБУ в Карпатах, як стверджують його соратники. Він подорожував з охоронцями, яких найняв з елітного підрозділу СБУ.

З роками пан Кірєєв налагодив транскордонні зв'язки. На День військово-морського флоту Росії він спілкувався в Криму з генералами російських спецслужб і знав багатьох з них на ім'я, за словами друга, який приєднався до нього там.

У 2014 році громадянське повстання проти політичного впливу Росії занурило Україну в кризу. У Києві спалахнули жорстокі протести, а Янукович втік до Росії разом з головою СБУ та більш ніж десятком високопосадовців відомства. Брати Клюєви також переїхали до Росії, а Кірєєв допомагав управляти деякими їхніми активами з Києва, за словами його соратників.

Після початку війни на Донбасі Кірєєв купував обладнання для українських добровольців, за словами його начальника служби безпеки. Він нарікав друзям і родині на нездатність України реалізувати свій потенціал, коли її гальмує могутній сусід.

Коли Зеленський був обраний президентом у 2019 році, Кірєєв був у короткому списку кандидатів на посаду голови великого державного банку, але, за словами його вдови та колег-банкірів, не отримав цю посаду. Статті в новинах і телевізійні репортажі піднімали питання про його лояльність до країни.

У 2021 році місце Кірєєва на перетині сфер російського та українського бізнесу та безпеки привернуло увагу генерала Буданова, на той час нещодавно призначеного головою військової розвідки України, відомої як ГУР.

Роками раніше генерал Буданов, колишній спецпризначенець, відновлювався після поранення в Національному військово-медичному центрі імені Волтера Ріда в Меріленді. Він познайомився з представниками американської розвідки. За словами колишнього високопоставленого американського чиновника, з часом він заслужив репутацію надійного співрозмовника і противаги російському впливу в СБУ.

Коли навесні 2021 року Росія почала накопичувати війська на кордоні з Україною, Буданов повідомив, що викликав Кірєєва до штабу військової розвідки України.

За його словами, генерал Буданов апелював до патріотизму Кірєєва і попросив його використати свої фінансові та охоронні зв'язки, щоб спробувати проникнути до російської військової розвідки. «У нього було необхідне коло знайомств. Через нього проводилися фінансові операції, – сказав генерал. – Тому він спілкувався з усіма, зокрема з дуже впливовими людьми».

Кірєєв погодився поїхати з нами, мотивуючи це обов'язком і своїм захопленням світом таємних операцій. Команда безпеки почала відвозити Кірєєва до Харкова. За словами Буданова і одного з охоронців Кірєєва, там він і ще один співробітник української розвідки перетинали кордон окремою машиною.

Він повертався через кілька днів, зазвичай викурюючи сигару під час довгих відрізків шляху, щоб проінформувати генерала Буданова, за словами члена його команди безпеки.

«Він отримував інформацію про все, – сказав генерал. – Світ спецслужб і світ фінансів завжди пов'язані, як і світ злочинності, принаймні в наших країнах».

Восени 2021 року, коли американські військові та шпигунські відомства почали попереджати про російську загрозу, Кірєєв дізнався зі своїх джерел, що Москва готується до вторгнення, сказав Буданов, і став першим, хто забив на сполох в Україні.

22 січня минулого року міністерство закордонних справ Великої Британії заявило, що Росія розглядає одного з колишніх босів Кірєєва, Андрія Клюєва, як кандидата на участь у маріонетковому уряді, який Москва планує встановити в Україні.

18 лютого, за ніч до того, як Кірєєв планував виїхати з України на щорічну лижну прогулянку у французькі Альпи з дружиною і сином, він повернувся додому пізно. "Я не поїду", – сказав Кірєєв дружині. Вона намагалася його переконати.

"Якщо я поїду у відпустку, – згадує вона слова чоловіка, – я не зможу дивитися собі в очі". Вони з сином полетіли до Франції без нього.

Виграти час

П'ять днів потому, вдень 23 лютого, пан Кірєєв передав генералу Буданову нові розвідувальні дані: президент Росії Путін щойно віддав наказ про вторгнення рано вранці.

За словами Буданова, Кірєєв також знав головну точку удару.

О 8 годині ранку 24 лютого російські бойові вертольоти висадили десант в аеропорту Гостомеля. Кремль планував захопити аеропорт, щоб перекинути туди війська і техніку для штурму столиці.

За словами Буданова, підказка Кірєєва дала Україні кілька дорогоцінних годин, щоб перекинути війська для протидії російському нападу. Після запеклого бою з росіянами аеропорт був пошкоджений і не міг використовуватися силами вторгнення.

Після того, як плани Росії щодо швидкого удару були зірвані, обидві сторони домовилися про переговори про припинення вогню в Білорусі. Оскільки Кірєєв був знайомий з двома членами російської делегації, Буданов запитав, чи буде він присутній на переговорах. Генерал робив ставку на те, що зв'язки пана Кірєєва зможуть домогтися паузи в бойових діях і дати Україні більше часу для мобілізації оборони.

Кірєєв знав, що для нього було б ризиковано брати на себе таку публічну роль у конфлікті, і не хотів їхати. Протягом багатьох років він розвивав відносини по обидва боки кордону. Війна змусила його заявити про свою лояльність.

«Що ж, чорт забирай, – сказав він члену своєї групи безпеки. – Раз Батьківщина так каже, я піду».

За словами колишнього співробітника контррозвідки СБУ, який допомагав групі, Кірєєв приєднався до міністра оборони України та інших офіційних осіб, які входили до складу переговорної групи, готової до від'їзду з київського залізничного вокзалу.

Фотографії Кірєєва за столом переговорів 28 лютого здивували багатьох, хто його знав, зокрема його дружину, яка залишилася за кордоном. Він не сказав їй про це.

«Після його появи там його зв'язок зі спецслужбами став очевидним для всіх, – сказав Буданов. – На жаль, ситуація тоді була критичною, і нам довелося піти на ризик».

Кірєєв повернувся з Білорусі і зустрівся з генералом Будановим на кілька годин. Кірєєв усвідомлював, що йому загрожує небезпека, і залишив зустріч у мовчазному настрої, за словами члена його служби безпеки.

Через кілька днів друг відвідав Кірєєва в його будинку на північній околиці Києва. Тримаючи в руках великокаліберну мисливську рушницю, Кірєєв сказав, що стріляв з неї в російських оперативників, які наблизилися до його будинку кількома ночами раніше.

Коли Росія і Україна домовилися про другий раунд переговорів, запланований на 3 березня, Буданов знову наполіг на тому, щоб Кірєєв взяв у них участь.

За словами голови ГУР МОУ, в ніч перед переговорами в Білорусі Кірєєву зателефонували з офісу Олександра Поклада, начальника контррозвідки СБУ. Він сказав, що Поклад, який відповідає за затримання співробітників розвідки і безпеки, підозрюваних у роботі на Росію, хоче зустрітися. (Поклад відмовився давати коментарі для цієї статті, як і речник СБУ, посилаючись на закон про державну таємницю).

Кірєєв приїхав на київський залізничний вокзал разом зі своєю особистою охороною та агентами військової розвідки для поїздки до Білорусі. Він сказав охоронцям, що по дорозі його можуть заарештувати. «Не втручайтеся», – сказав він, за словами члена його охорони.

Група поїхала в центр Києва і зупинилася біля Софійського собору. Під'їхало кілька мікроавтобусів з агентами СБУ, які наказали співробітникам військової розвідки та охоронцям Кірєєва скласти зброю. Кірєєва відвели до мікроавтобуса. Його охорона залишилася лежати на вулиці, поки мікроавтобус від'їжджав.

Приблизно через 90 хвилин на місце, де було знайдено тіло Кірєєва, були викликані співробітники військової розвідки.

Державне бюро розслідувань України, яке займається подібними вбивствами, відмовилося від коментарів.

Протягом наступних місяців київська влада викорінювала російських поплічників у спецслужбах. «У мене немає часу розбиратися з усіма зрадниками, – заявив Зеленський у березні. – Але поступово вони всі будуть покарані».

У липні Зеленський звільнив голову СБУ і звільнив або притягнув до відповідальності десятки генералів відомства за їхню ймовірну роль у сприянні російському вторгненню. Україна відкрила понад 650 справ про державну зраду за участю державних службовців.

Кірєєв був похований з військовими почестями на Байковому кладовищі в Києві, серед могил українських героїв. Його вдова ненадовго повернулася до міста у грудні. Вона відвідала його могилу тричі, востаннє – на виїзді з країни.

буданов агенти впливу кірєєв спецслужби