Чому Німеччина не хоче надавати Україні танки, – WSJ
Громадська думка, історична відповідальність та страх перед ескалацією конфлікту змушують Берлін не надавати Україні всю необхідну зброю. Про це пише The Wall Street Journal. Наводимо переклад тексту.
Відмова канцлера Німеччини Олафа Шольца надати танки Україні без аналогічної обіцянки з боку США залишила його в ізоляції серед союзників – але поки що збігається з громадською думкою в його власній країні.
Київ звертався з проханням надати йому "Леопарди" німецького виробництва, які вважаються одними з найсучасніших танків у світі та широко використовуються Заходом, з перших днів війни. Згідно з документами, з якими ознайомилася WSJ, вперше таке прохання надійшло ще 3 березня 2022 року.
Проте Шольц, чий уряд направив в Україну інше наступальне озброєння – від самохідних гаубиць до реактивних систем залпового вогню, – залишається непохитним у відмові Україні в наданні танків західного виробництва, попри тиск з боку власного уряду, який вимагає цього.
Німеччина разом з Великою Британією зараз є другим найбільшим постачальником військової допомоги Україні після США, заявив Шольц у середу у відповідь на запитання про те, чому він не поспішає надсилати танки в Україну.
Близько 2000 танків Leopard належать членам Організації Північноатлантичного договору та іншим союзникам, а такі країни, як Польща, Фінляндія, Данія та Іспанія заявили про готовність поставити Україні близько 14 танків кожна – крок, який вимагатиме схвалення Німеччини, як це передбачено її контрактами на експорт озброєнь.
Цього тижня помічники Олафа Шольца заявили, що Берлін дозволить експорт німецьких танків в Україну лише за умови, що США також надішлють танки M1 Abrams, які є еквівалентом у їхньому арсеналі. США відмовилися це зробити, посилаючись на технічні та логістичні причини.
Помічники кажуть, що позиція Шольца ґрунтується на бажанні уникнути ескалації та занепокоєнні щодо антагоністично налаштованих німців, більшість з яких або виступають проти такого кроку, або не впевнені у правильності обраного курсу дій.
На відміну від Британії та Франції, які пообіцяли надіслати танки в Україну, Німеччина не має власних ядерних сил стримування, кажуть вони, і потенційно може опинитися на передовій лінії можливого російського нападу на Захід.
Сценарії ядерного протистояння між Кремлем і Заходом часів холодної війни часто передбачали атомну війну на німецькій землі, оскільки країну, якій бракує потенціалу для реагування, було б легше обрати мішенню для першого удару, зазначили ці люди. За їхніми словами, Шольц передав це занепокоєння двопартійній групі американських законодавців у приватній розмові під час нещодавнього Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
PHOTO: RONNY HARTMANN/AGENCE FRANCE-PRESSE/GETTY IMAGES
64-річний пан Шольц, як і інші німецькі політики його покоління, гостро відчуває історичний контекст. Німецькі танки колись прокотилися територією нинішніх України та Росії під час наступу нацистів у Другій світовій війні, коли війська Адольфа Гітлера чинили звірства в усьому регіоні.
"Що ми будемо робити, якщо українські війська увійдуть в Росію на німецьких танках?" – запитав один високопоставлений німецький чиновник.
Хоча німецька громадська думка продовжує підтримувати Україну, багато німців вже давно виступають проти постачання танків в країну. У репрезентативному опитуванні, проведеному компанією Insa для тижневика Bild am Sonntag, опублікованому 8 січня, 50% німців заявили, що вони проти постачання Німеччиною основних бойових танків в Україну, а 38% – за.
Більшість німецьких ЗМІ виступають за надання танків, і публічні дискусії, схоже, вплинули на громадську думку. В опитуванні DeutschlandTrend, опублікованому в четвер суспільним мовником ARD, 46% респондентів заявили, що підтримали б відправлення Берліном танків. 43% висловилися проти цього кроку, причому більш обережними виявилися молодші виборці та жителі колишнього комуністичного сходу.
"Більшість німців однозначно схвалюють те, що вони вважають розсудливим підходом Шольца", – сказав Торстен Беннер, голова аналітичного центру Global Public Policy Institute.
Аргументи Берліна не нові. Виступаючи на конференції в Берліні в жовтні минулого року, начальник штабу Шольца Вольфганг Шмідт навів кілька причин проти надання основних бойових танків західного виробництва в Україну: труднощі у створенні складного ланцюга постачання, необхідного для забезпечення належного технічного обслуговування та ремонту зброї; час, потрібний для навчання українських солдатів користуванню часто складною зброєю та її інтеграції у війська; а також той факт, що жоден із західних союзників не пропонував Україні свої власні сучасні танки. Відтоді Велика Британія і Франція пообіцяли надіслати Україні танки Challenger 2 і колісні бронемашини AMX-10 відповідно.
За його словами, Захід також справедливо занепокоєний тим, що Росія може захопити один із танків і отримати важливу інформацію про їхні технології, і що такий інцидент може бути використаний Москвою для підживлення своєї пропаганди про те, що Росія дійсно веде війну проти НАТО.
"Якщо у вас є основні бойові танки на передовій і вони захоплені... з німецьким залізним хрестом на них, це ідеальний пропагандистський матеріал для того, щоб сказати: "Дивіться, ми завжди казали, що це НАТО на нас нападає", – сказав Шмідт, зазначивши, що цей меседж набув поширення в деяких частинах так званого Глобального Півдня.
Останнім часом керівники оборонних відомств і чиновники занепокоєні здатністю Німеччини швидко доставити танки, не послаблюючи при цьому власну оборону.
За словами чиновників, Німеччина потенційно може відправити в Україну близько 14 танків Leopard 2, які призначені для Чехії і Словаччини, в рамках кругового обміну. Окрім цього, вона мало що може запропонувати.
"Навіть якби завтра було прийнято рішення про відправлення наших танків Leopard в Україну, доставка триватиме до початку наступного року", – заявив цього місяця в інтерв'ю Bild am Sonntag Армін Паппергер, генеральний директор оборонного підрядника Rheinmetall AG, який виробляє ці танки.
Компанія володіє 22 списаними Leopard 2 і 88 старими моделями Leopard 1, які необхідно відремонтувати, перш ніж їх можна буде експортувати. За словами представників міністерства оборони ФРН, німецькі військові відмовилися пожертвувати деякі з власних моделей, оскільки їхній парк вже страждає від технічних проблем, і багато танків не є боєздатними.
