Скандал із закупівлями Міноборони: фаховий аналіз проблеми

21 січня “Дзеркало тижня” опублікувало розслідування Юрія Ніколова стосовно можливого завищення цін у 2-3 рази при закупівлі харчових продукти Міністерством оборони України. Як доказів був наведений скрін частини договору між Міністерством оборони та копія Додатка 13.1 до Договору “Каталог продуктів харчування”.

Публікація викликала неабиякий резонанс у суспільстві. Команда Центру вдосконалення закупівель Київської школи економіки вважає, що цю дискусію можна і треба направити в максимально конструктивне русло, щоб покращити закупівлі МО. Нижче викладена позиція експертів.

На нашу думку, зробити остаточний висновок про наявність або відсутність зловживання при укладенні договору неможливо, тому що:

у публічному доступі відсутній зміст всього договору та додатків до нього;
з опублікованих документів неможливо зрозуміти, як мають бути організовані послуги харчування військових;
без опису технічних вимог до закупівлі та кваліфікаційних вимог до компаній, які можуть бути потенційними надавачами послуги, та у зв'язку з відсутністю доступу до закупівель послуг харчування попередніх років, неможливо оцінити потенційний рівень конкуренції та вартість таких послуг.

Один з висновків, який можна точно зробити станом на зараз, це що встановити факт завищення цін має уповноважений орган в сфері контролю, а саме Державна аудиторська служба України та інші органи контролю в межах своїх повноважень.

Під час перевірки необхідно не просто порівнювати ціни на товарні позиції, а перевірити:

чи закуповується товарна позиція самостійно, чи це є частина послуги, яка передбачає зберігання, обробку, приготування тощо;
які витрати закладені до калькуляції ціни послуги;
чи проводили аналіз ринку потенційних постачальників та кого було запрошено подати пропозиції;
які були застосовані критерії оцінки та відбору виконавця контракту.

Лише за наявності глибокого аналізу можна робити конкретні, а не поспішні висновки.

Поряд з цим ця історія ставить питання: як мають здійснюватися закупівлі для забезпечення військових, особливо під час правового режиму воєнного стану?

З одного боку публічність і прозорість процесу закупівель знижує ризики зловживань та сприяє кращим цінам за рахунок конкуренції. Але з іншого — наявність чутливої інформації, зокрема, щодо кількості військових та місць їхньої дислокації може бути використана ворогом.

На нашу думку, закупівлі можна проводити одним з таких способів:

проводити закупівлі без використання Прозорро, але при цьому передбачити оприлюднення інформації щодо цін за одиницю товару із зазначенням технічних характеристик товарів за укладеними договорами;
проводити закупівлі в закритому модулі системи Прозорро з доступом до інформації контролюючих органів. Ідея полягає в тому, що Міністерство оборони має оприлюднити інформацію щодо закупівель та надати доступ всім кваліфікованим учасникам до закритого модуля для участі у відборі. Всі закупівлі, проведені у закритому модулі, мають бути перевірені контролюючими органами. Резюме результатів перевірки варто оприлюднювати з метою збереження довіри партнерів України та інформування громадськості.