Патріарх Кіріл був шпигуном КДБ у Женеві. Швейцарські ЗМІ дісталися архівів
Глава Російської православної церкви (РПЦ) патріарх Кіріл у 1970-х роках працював у Женеві на радянську службу зовнішньої розвідки КДБ. Під псевдонімом «Михайлов» він мав збирати інформацію про інших членів Всесвітньої ради церков у Женеві та впливати на її позицію. Про це пишуть видання Matin Dimanche та Sonntagszeitung з посиланням на досьє поліції, що зберігається у Швейцарському федеральному архіві. Як зазначає журналіст-релігієзнавець Ярослав Коцюба, статті швейцарських видань вкотре доводять, що "патріарх" Кіріл – кагебіст зі стажем, адже це підтверджують документи з секретних архівів КДБ. Нижче пряма мова.
У 1979–1980 рр. на Захід був "злитий" і там оприлюднений звіт заступника голови Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР Василя Фурова. Цей кадр курував радянське православ'я.
В 1974 році він підготував для ЦК КПРС таємну доповідь про взаємодію церковників та влади. Фуров поділив ієрархію РПЦ на три категорії: 1) повністю підлеглих держатеїзму єпископів; 2) не зовсім підлеглих; 3) тих, які трохи пручалися. До речі, до першої категорії зараховувався тодішній митрополит Олексій (Рідігер), який пізніше стане патріархом РПЦ (на фількіну грамоту "про самостійність" якого полюбляють посилатися в УПЦ МП).
На початку 1990-х була створена Комісія щодо діяльності ГКЧП. До неї увійшов і священник Гліб Якунін. Поки в державі був повний рейвах і розгул демократії, Якуніну вдалося отримати доступ до секретних архівів КДБ за період з 1917-го до 1989 року. Найбільше його зацікавили документи про роботу 4-го відділу 5-го управління КДБ, який безпосередньо займався православною церквою. Гліб Якунін прямо тоді заявляв, що РПЦ не просто знаходилася під впливом Комітету держбезпеки СРСР, а була її філією.
Саме після цього і стало відомо, що Кирил Гундяєв був агентом КДБ з оперативним агентурним псевдо "Михайлов".
"Михайлов" і Ленін. Фото: Ярослав Коцюба/Фейсбук
Навіть сама кар'єрна біографія Гундяєва свідчила про те, що той був завербований комуністичними спецслужбами. Ще коли він вчився в Ленінградській духовній академії, то був представником РПЦ в міжнародній православній організації "Сіндесмос". Першу закордонну поїздку він здійснив до Праги у 23 роки у свиті митрополита Никодима (Ротова). Саме з того часу Гундяєв і почав фігурувати в агентурних звітах КДБ.
У 1971 році у віці 24 років стає архімандритом і майже відразу – представником московського патріархату при Всесвітній Раді Церков у Женеві. З 1975 року Гундяєв – член Центрального комітету і виконкому ВРЦ. У 1976-1978 роках був заступником патріаршого екзарха Західної Європи. Пізніше його призначили керуючим патріаршими парафіями у Фінляндії.
Зі звітів 4-го відділу 5-го управління КДБ СРСР (мовою оригіналу):
1972 год, февраль
В Новую Зеландию и Австралию выехали агенты "Святослав" и "Михайлов" на заседания Центрального Комитета Всемирного Совета Церквей.
1973 год, январь
В Таиланд и Индию для участия в работе ВСЦ выводились агенты органов КГБ "Магистр" и "Михайлов". Данные агенты оказывали выгодное влияние на работу Совета и представили материалы, представляющие оперативный интерес о положении в ВСЦ и характеризующие данные на отдельных деятелей.
1973 год, февраль
В СССР в качестве гостя Московской патриархии находился генеральный секретарь ВСЦ Филипп Портер, в отношении которого через агентов "Святослава", "Адаманта", "Михайлова" и "Островского" оказывалось выгодное влияние. Получена представляющая оперативный интерес информация.
1983 год, февраль
В Швейцарию для участия в мероприятиях по подготовке ассамблеи ВСЦ направлены агенты "Михайлов" и "Константин".
13 листопада 1989 року агент КДБ Гундяєв-"Михайлов" отримав посаду голови Відділу зовнішніх церковних "сношений" Московської патріархії. На цій посаді він і працював до того, як був путінською владою у 2009 році призначений патріархом РПЦ.
