Чому землетрус на кордоні Сирії та Туреччини був таким катастрофічним
Землетруси, що сталися 6 лютого на кордоні Сирії та Туреччини, мали катастрофічні наслідки. Згідно з даними станом на 7 лютого, кількість загиблих у двох країнах перевищила 5 тис. осіб. ВООЗ застерігає, що найближчим часом ця цифра може збільшитись увосьмеро.
Сейсмолог Дженні Дженкінс пояснює, що району, де стався землетрус, притаманна тектонічна активність, оскільки він лежить на перетині Анатолійської, Аравійської та Африканської літосферних плит. Вони перебувають у постійному русі, через що виникає тиск у місцях розломів, раптове скидання якого спричиняє землетруси та підземні поштовхи.
Зазвичай це проявляється у вигляді невеликих підземних коливань, які у Туреччині фіксуються щороку. Однак їхня магнітуда жодного разу з 1970 років не перевищила 6 балів, цитує науковицю Sciencealert.
Ілюстрація: Sciencealert. Джерело: Mikenorton/NASA/Wiki/CC BY-SA
Землетрус магнітудою 7,8 бала, який стався 6 лютого, вивільняє приблизно в 6 000 разів більше енергії, ніж більш помірні землетруси магнітудою 5 балів, які зазвичай трапляються в цьому регіоні, пояснює Дженні Дженкінс.
"Ми схильні думати, що енергія землетрусів виходить з одного місця, або епіцентру, але насправді вони спричинені рухом вздовж розлому. Чим сильніший землетрус, тим більшою буде зона розлому, яка переміститься. Для землетрусу магнітудою 7,8 бала, ймовірно, буде рух на ділянці приблизно 190 кілометрів завдовжки і 25 кілометрів завширшки. Це означає, що поштовхи будуть відчутні на дуже великій території", – зазначає науковиця.
До того ж після великих землетрусів відбувається багато менших землетрусів, відомих як афтершоки. Протягом перших 12 годин після першого поштовху на південному сході Туреччини сталося ще три землетруси магнітудою понад 6,0. Пізніше вранці ще один дуже сильний поштовх магнітудою 7,5 стався далі на північ і технічно цей поштовх був достатньо потужним, щоб вважатися окремим землетрусом.
Але не тільки потужність поштовхів спричиняє катастрофічні наслідки, пояснює BBC Україна. Інцидент стався рано вранці, коли люди були у своїх домівках і спали. Сильних землетрусів у цьому регіоні не було понад 200 років і так само не було жодних попереджувальних ознак стихійного лиха. Тому рівень готовності був нижчим, ніж у регіоні, який більше звик до боротьби з сильними підземними поштовхами.
Міцність будівель також є важливим чинником.
Доктор Кармен Солана, викладачка відділу вулканології та комунікації ризиків в Університеті Портсмута, каже: "На жаль, стійка інфраструктура є не всюди на півдні Туреччини і тим більше у Сирії, тому порятунок життів зараз здебільшого залежить від швидкості реагування. Наступні після землетрусу 24 години мають вирішальне значення для пошуку тих, хто вижив. Через 48 годин кількість тих, хто вижив, значно зменшується".
Зруйноване війною населення Сирії виявилося неготовим до смертоносного землетрусу через зруйновану інфраструктуру та брак продовольства, пояснює The Guardian. Найбільш постраждалий регіон Сирії – північна область, що межує з Туреччиною – вже був спустошений роками війни і повітряних бомбардувань з боку Росії та режиму Асада.
Пошуки вцілілих серед уламків зруйнованих будівель у сирійській провінції Ідліб, яку утримують повстанці на кордоні з Туреччиною. Фото: Омар Хадж Кадур/AFP/Getty Images
Провінція Ідліб, що на північному заході країни, була серед районів, які найбільше постраждали від землетрусу. Ідліб – останній анклав країни, який утримують повстанці. Після більш ніж десятирічних боїв мільйони біженців оселилися в цьому регіоні, який залишається поза урядовим контролем.
Сирійська влада чинить опір надходженню допомоги в регіон, де проживає понад 4 мільйони людей, оскільки вважає, що така допомога підриває сирійський суверенітет і зменшує її шанси на відновлення контролю над регіоном.
"Райони, які найбільше постраждали від землетрусу в Сирії, схоже, перебувають під контролем опозиції, яка контролюється Туреччиною, а не сирійським урядом", – сказав Марк Лоукок, колишній керівник гуманітарних питань ООН. "Для того, щоб доставити допомогу в ці райони, потрібна згода Туреччини. Малоймовірно, що сирійський уряд зробить щось, щоб допомогти".
