Том Купер: "великий" наступ Герасимова вже у розпалі

Загалом, «ходять чутки», ніби «щось там відбувається», я не сумніваюся, що «велиииикий» наступ Герасимова вже у розпалі (підтвердження видно тут).

Просто обидві сторони майже нічим не діляться. Схоже, нині погані дні з великими втратами для обох сторін...

Куп’янськ… росіяни стверджують, що наступають на Куп’янськ з північно-східного напрямку та зайняли Синьків, приблизно за 6–7 км від міста, захопивши дві українські БМП, поміж іншим і колишню БМП-2 ВСРФ.

Кремінна… росіяни заявляють, що «наближаються до Торського», вже 3-4 дні як. Більше того, вони стверджують, що наступають з Діброви на Ямпіль і теж уже як мінімум 3–4 дні. Деякі відео знищених або захоплених українських позицій не дуже приємні, і, дійсно вказують на певне просування. Однак не ясно наскільки серйозне. Проте я не розумію, чому би їм тут нині світило досягнути чогось особливого, якщо вони не змогли отримати це ж зі значно більшою кількістю сил, кращими військами та технікою, зіткнувшись зі значно слабшою українською обороною ще в червні-липні минулого року?

Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ

Сіверськ… росіяни стверджують, що витіснили українців з Білогорівки (тої, що на Сіверському Донці) і ведуть штурм Серебрянки та з Верхньокам’янки в напрямку Сіверська. Ці новини викликають якесь дежавю: хіба вони не «штурмували» і не «звільняли» всі ці місця ще в червні-липні минулого року...? Так чи інак: бої запеклі й тривають, але я не знайшов доказів будь-якого просування Росії (поки?).

Соледар…. Що б не відбувалося в районі Сіверська, це точно щось не вельми приємне для ЗСУ через росіян на околицях Миколаївки та Федорівки, двох сіл вздовж фатальної дороги Т0513. Принаймні, Соледарський дискусійний клуб [так автор називає незгідних із вищим командуванням офіцерів ЗСУ - перекл.] тепер зімкнув свої ряди та зупинив просування росіян, насамперед завдяки високоефективному контрбатарейному вогню (за яким послідував «ефектний вогонь» 43-тьої артилерії з 2S7s калібру 203 мм)…

Цікаво, що росармія вже залучила свій «оперативний резерв» для цього сектора. Йдеться про 20-ту гвардійську мотострілецьку дивізію, яка стояла на вичікувальній позиції за «вагнерівцями» і 7-мою дивізією ВДВ, розраховуючи використати прорив українського фронту. Це було вже днів 4-5 тому, і, судячи з того, що ніхто поки не скаржиться типу «20-та гвардійська мотострілецька дивізія уже біля воріт» Сіверська, можливо, її просування зупинено.

Крім того, схоже, що російські мобіки знаходяться в процесі вивчення того, наскільки точною є українська артилерія (яка продовжує вдосконалюватись, завдяки введенню в експлуатацію нової автоматичної системи тактичного управління під назвою «Дельта»). Таким чином, ЗСУ могла стабілізувати ситуацію.

Бахмут... Північ... "Рибарь" і "Ваґнер" стверджують, що «музиканти» змогли зайти на північні околиці Бахмута і «воюють всередині» міської забудови. Не знаю, правда це чи ні, але цілком може бути: від моменту повторного розгортання 241-шої бригади ТрО в соледарському секторі цю територію обороняли 118-та бригада ТрО і 4-та танкова. Не ідеальне поєднання (хоча у складі останньої воює два стрілецькі батальйони, тобто це не «суто» бронетанковий підрозділ). Здається, командування 106-тої дивізії ВДВ РФ — або хтось у вищому керівництві — вирішив, що в цьому місці доцільно буде розгорнути атаку.

Судячи з відсутності повідомлень з українського боку, я здогадуюся, що гарнізон досі намагається відбитися. Але принаймні немає повідомлень про те, що росіяни дійшли до траси М03, навпаки, навіть вони самі наголошують, що дорога використовується для (цитата) «підвезення суттєвих підкріплень для українців»...

Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ

Бахмут... Схід... судячи зі звітів, тотальний російський наступ на східні околиці міста триває вже третій день, і обидві сторони воюють усіма доступними засобами. Проте, крім коротких відеорепортажів, як от цей, що свідчать про масовість російських обстрілів, немає жодних подробиць.

Бахмут... Південь... дні чотири тому 98-та дивізія ВДВ здійснила атаку на стику ліній фронту між сектором, що його обороняє батальйон імені Дудаєва, і сектором, за який відповідальна 3-тя штурмова бригада — на захід від Опитного, на південній околиці Бахмута. Ця атака, очевидно, застала українців зненацька, і їх відтіснили приблизно на 500 метрів, до самої південної околиці Бахмута. Відтоді 3-тя штурмова повідомляє про запеклі бої, але більше ми нічого не знаємо: російські заяви про «оточення» цього українського підрозділу — не більше, ніж фантазії.

Далі на південь/південний захід: "Рибарь" стверджує, що «Ваґнер» і ВДВ захопили «той пагорб» на захід від Кліщіївки, а потім досягли околиць Іванівського і Ступочків. Інші росіяни стверджують, що встановили «вогневий контроль» над трасою Т0504 на захід від місця, яке вони називають «Красноє» (стара назва Іванівського). Іще інші росіяни стверджують, що не змогли захопити той пагорб і все ще не дотягують 500-600 метрів до Т0504, і ще навіть близько не дійшли до Іванівського чи Ступочків. Українці ж повідомляють, що відбиваються всіма доступними засобами, а росіяни більше не наступають «хвилями», а ведуть безперервні штурми: деякі тривають по 10 годин.

Марʼїнка... росіяни зосередилися на атаках цього повністю зруйнованого міста з півдня. За минулі 5-6 днів вони поклали дуже багато солдатів під час атак на село Побєда (на південь від міста), і відтоді атакують у тому напрямку. Досі без видимих успіхів.

Вугледар... до 3 лютого росіяни атакували, атакували й атакували — але завжди малими групами: скажімо, 12-15 мобіків за підтримки 2-3 танків і 3-5 БМП. Усі атаки закінчуються ось так, тобто точнісінько так само, як закінчувалися їхні масштабніші атаки минулого тижня. Також українці взяли в полон кількох «морських піхотинців» із 155-тої бригади морських піхотинців РФ.

Надвечір 4 лютого установки ЗСУ M142 або M270 влаштували такий собі «феєрверк»: цього разу вони підірвали комплекс будівель у Кирилівці, де було розквартировано російські підкріплення, що рухалися в напрямку до Вугледара. Українці пишуть про 30-200 вбитих, а росіяни мовчать про цю подію, наче води в рот набрали.

Оригінал тут, повний переклад на фейсбук-сторінці Ростислава Семківа.

стратегія тактика фронт битва за донбас