Руйнівний землетрус у Туреччині та Сирії може потужно сколихнути політику, – The Economist
Британський тижневик The Economist аналізує те, як землетрус на кордоні Туреччини та Сирії може вплинути на політичні розклади в регіоні. Наводимо переклад тексту.
Ніхто не знає, скільки людей лежить під завалами. Коли 6 лютого на півдні Туреччини й півночі Сирії сталися два потужних землетруси, тисячі будинків обвалилися, поховавши під собою сплячі сім'ї. Рятувальники намагаються відкопати їх до того, як вони помруть від травм, спраги чи пронизливого холоду. Станом на 8 лютого кількість загиблих становила понад 11 000 осіб (станом на 9 лютого кількість жертв сягнула понад 15 тис. – ТЕКСТИ), справжня цифра може бути набагато вищою.
Всесвітня організація охорони здоров'я стверджує, що кількість загиблих внаслідок землетрусу може сягнути 20 000, що буде навіть гірше, ніж землетрус, який стався в турецькому Ізміті в 1999 році, коли загинуло близько 18 000 людей. Розбиті дороги, складний рельєф місцевості й величезна площа постраждалої території, що простяглася вздовж Східно-Анатолійського розлому на 450 км, роблять зусилля з надання допомоги пекельно важкими.
Постраждалі від землетрусу райони Сирії раніше були понівечені десятирічною війною. Сирійський деспот Башар Асад настільки насторожено ставиться до чужинців і не зважає на людські життя, що може перешкоджати доступу іноземних гуманітарних організацій. Навіть у ті частини Сирії, які він не контролює, в'їзд здійснюється через дороги з Туреччини, які зараз сильно зруйновані. Туреччина, природно, зосереджується на своєму власному народі. Донори мають намагатися, попри все, не залишити Сирію напризволяще. Поки що реакція була надто повільною.
Реджеп Тайїп Ердоган оглядає наслідки землетрусу в південно-східному місті Кахраманмараш, Туреччина. Фото: Адем Алтан/AFP/Getty Images
Навіть коли зусилля з надання допомоги триватимуть, увага буде прикута до політики. Президент Реджеп Тайїп Ердоган, який править Туреччиною вже два десятиліття, чекає на вибори в травні. Вони вже б мали бути для нього важкими через провальну економіку та рівень інфляції, що перевищив 50% внаслідок його безглуздої монетарної політики. Виборці звернуть увагу на його реакцію на землетрус і запитають, чому його уряд не зробив більше для підготовки до подібної катастрофи після підземних поштовхів 1999 року. Він знає це: урядова прокуратура вже розпочала розслідування проти двох журналістів за критику реакції держави.
У цьому є похмура іронія долі. Ердоган прийшов до влади після виборів 2002 року. Його нова Партія справедливості та розвитку (ПСР) перевернула істеблішмент, який неефективно керував Туреччиною з часу відновлення демократії в 1983 році. Слабка реакція тодішнього уряду на землетрус 1999 року, за якою послідувала невдала боротьба з фінансовою кризою 2001 року, посилила відчуття необхідності очищення влади, і в підсумку ПСР отримала дві третини місць у парламенті. Зараз Ердоган стикається з подібним набором обставин: економічною та гуманітарною кризою. Виборці судитимуть про нього за тим, як він впорається з обома проблемами.
Обвалення такої кількості будівель у Туреччині – майже 6 000, за даними уряду – стане приводом для ретельної перевірки. З'являться докази того, що поради сейсмологів проігнорували, будівельні норми знехтували, а корумповані або некомпетентні наглядачі дивилися на це крізь пальці. Однією з ознак економічного буму, який зробив Ердогана популярним протягом першого десятиліття його перебування при владі, був сплеск будівництва, хоча більшість споруд, що обвалилися, були зведені ще до його приходу до влади. У нього було два десятиліття, щоб підготуватися до великого землетрусу; навряд чи секрет, що Туреччина розташована на одній з найактивніших у світі ліній розломів.
Опитування рейтингів Ердогана та його партії наближаються до рекордно низьких значень. Минулого місяця він переніс президентські та парламентські вибори з червня на травень, мабуть, щоб зачепити опозицію, яка досі не змогла об’єднатися навколо єдиного кандидата на найвищу посаду. Після землетрусу президент оголосив надзвичайний стан у десяти південних провінціях, який триватиме три місяці, майже до дня голосування. Без сумніву, для цього є похвальні практичні причини. Але це також може полегшити Ердогану припинення критики чи діяльності опозиції (у країні був обмежений доступ до Twitter після появи дописів з критикою реакції уряду на землетруси). Зараз він може перенести вибори. Туреччина вже вступала в складний період. Тектоніка плит лише зробила його небезпечнішим.
