"Наші війська не захищені". Військові ЗСУ про втрати, брак техніки і боєприпасів під Бахмутом

Станом на середину січня Офіс президента України стверджував, що Росія, ймовірно, втратила десятки тисяч людей під час битви за Бахмут. Відтоді бої тільки посилилися, і щоденні зведення Генштабу фіксують до тисячі загиблих росіян. Оскільки за Бахмут точаться найзапекліші бої, більшість цих жертв, найпевніше, припадає саме на цей район. Водночас влада не оприлюднила жодної інформації про українські втрати в битві за Бахмут.

Утім, судячи зі свідчень солдатів, українські втрати також є високими.

Під час своїх коротких візитів до сусіднього міста Костянтинівка українські піхотинці розповіли Kyiv Independent про непідготовлені, погано навчені батальйони, яких кидають у фронтову м'ясорубку з незначною підтримкою бронетехніки, мінометів, артилерії, безпілотників і тактичної інформації.

Вони кажуть, що російській артилерії, бойовим машинам піхоти і бронетранспортерам часто дозволяють завдавати ударів по незахищених важким озброєнням українських позиціях годинами або днями. Дехто скаржився на погану координацію та обізнаність щодо ситуації. Мінометники говорили про надзвичайну нестачу боєприпасів і про те, що їм доводиться використовувати зброю часів Другої світової війни.

Безпілотників, які мають надавати критично важливу розвідувальну інформацію, також бракує, і на деяких ділянках поля бою вони втрачаються з дуже високою швидкістю.

Усе це призводить до жахливих втрат. "Батальйон прийшов в середині грудня... між різними взводами нас було 500 людей, – розповідає бойовий медик з Одеської області Борис. – Місяць тому нас було буквально 150".

"Коли ти виходиш на позицію, шанси на те, що ти звідти вийдеш (живим), навіть не 50 на 50, радше 30/70" – каже Сергій, який воює під Бахмутом.

Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ

Гірше з кожним днем

Більшість опитаних військових ЗСУ розповідають, що Бахмут був місцем дуже важких боїв протягом багатьох місяців, але за останні кілька тижнів російські атаки посилилися до шаленого рівня. Багато солдатів кажуть, що вони зазнають масованих обстрілів як з боку найманців групи Вагнера, так і з боку регулярних російських військ.

"Є "Вагнер" і є дві десантно-штурмові бригади, – розповідає Олександр, піхотинець із Сум, який служить в українському штурмовому батальйоні в Бахмуті. – Це важко. Постійні хвилі, безперервно".

Дехто характеризує російські атаки як величезні хвилі гарматного м'яса, тоді як інші кажуть, що тактика загарбників еволюціонувала, щоб не відставати від поля бою.

Сергій розповідає, що ворог любить посилати в атаку групу з трьох-чотирьох піхотинців і змушувати оборонців Бахмута викривати себе, відкриваючи по них вогонь. У цей момент більш елітні сили виходять на позицію захисників.

Після того, як починається стрілянина, оборонці Бахмута отримують удари з більш важкого озброєння – російських мінометів і ракет з систем залпового вогню "Град", а також з БМП і БТР, оснащених кулеметами.

За словами Сергія, росіяни засікають позиції, де перебувають військові ЗСУ, визначають координати, а потім б'ють з мінометів за сім-дев'ять кілометрів, а також з гранатометів ближче. Крім того, російські окупанти постійно переслідують бійців ЗСУ за допомогою ударних дронів "Орлан-10".

Російські війська постійно застосовують шквальний вогонь і руйнують все більше і більше будівель, тож захисники Бахмута втрачають все більше місць, де можна надійно сховатися.

"Ми повинні вивести наших людей, тому що якщо цього не станеться, то в найближчі кілька тижнів нам буде дуже погано", – каже військовий Олександр. Мінометник на ім'я Ілля погоджується, що Бахмут "практично оточений".

3 березня був зруйнований ключовий міст, що з'єднував Бахмут із селом Хромове на його околиці. Це була життєво важлива артерія для евакуації цивільного населення і транспортування вантажів з Часового Яру. CNN повідомив, а солдати підтвердили, що міст був зруйнований внаслідок російської атаки.

Інститут дослідження війни 3 березня заявив, що, схоже, українські війська готують поле бою для впорядкованого відходу з Бахмута, але 4 березня оприлюднив оцінку, що російські війська навряд чи оточать місто найближчим часом.

Військове керівництво заперечило, що українські війська відходять, і заявило, що ЗСУ підуть з міста лише в разі необхідності.

Без підтримки, боєприпасів і нормального зв'язку

Деякі піхотинці розповіли Kyiv Independent, що вони можуть годинами чекати на обіцяну підмогу, але вона так і не приходить.

Українські військовослужбовці також кажуть, що гостро відчувають нестачу важкої техніки на передовій. За винятком легких сил територіальної оборони, українська піхота, згідно з військовою доктриною, має бути механізованою.

Солдати кажуть, що те, що на папері вважається механізованою піхотою, на практиці часто є просто піхотою. За їхніми словами, Сили оборони України критично потребують БМП, оскільки їх дуже мало на фронті, а ті, що є, інтенсивно втрачаються в боях.

Військовим ЗСУ на бахмутському напрямку також гостро бракує боєприпасів. "Ми отримуємо 10 снарядів на день, 120-міліметрових снарядів. Цього вистачає на одну хвилину роботи", – розповідає Ілля, мінометник з в/ч 3017 Національної гвардії України.

Самі міномети датовані 1938-1943 роками, і влучити з них у щось – "це диво". Але, попри всі ці труднощі, українським мінометам все ж вдається влучати в ціль, каже він. "Нам потрібні набої, набої, набої, – додає Ілля. "Якщо ми будемо отримувати по 10 снарядів, Бахмут швидко опиниться в оточенні".

Дехто каже, що дезорганізація виходить за рамки нестачі боєприпасів. Сергій каже, що логістика і зв'язок дуже поганої якості, і додає, що його батальйон не може ефективно використовувати свій безпілотник. Брак якісного комунікаційного обладнання та фахівців для його експлуатації призводить до дуже складних моментів, пояснює військовий.

Багато солдатів кажуть, що у районі Бахмута бракує безпілотників і людей, які могли б використовувати їх належним чином, тому дрони часто губляться, на додачу до того, що їх збивають російські засоби радіоелектронної протидії.

Погана підготовка

Багато військових кажуть, що солдатам ледве дають достатньо часу, щоб навчитися стріляти зі стрілецької зброї – іноді їхня підготовка триває лише два тижні, а потім їх кидають у найгарячіші точки найінтенсивнішої битви поточної війни. Вони б хотіли, щоб війська проходили щонайменше два-три місяці підготовки перед відправкою в таку гарячу точку.

За словами бійців, більшість бригад недостатньо підготовлені й не мають досвіду роботи в таких жорстоких умовах, як у Бахмуті. Спершу солдатам обіцяють, що їх не відправлять на "нуль", а спочатку на другу-третю лінію, але зрештою людей вночі привозять у місце, якого вони ніколи не бачили, а вранці починається бій.

"Саме тому позиції залишають, бо люди там вперше, – розповідає молодший Сергій. – Я тричі виїжджав на позицію, і мені дали шістьох людей, які до цього взагалі не воювали. У нас було кілька вбитих і поранених, яких довелося евакуювати... Наші люди не захищені".

Олександр підтверджує, що хоча деякі батальйони, які воюють у Бахмуті, добре підготовлені, багато з них були перекинуті вночі без особливої підготовки. "Так, це правда, мій батальйон не був підготовлений", – каже він. За його словами, після п'яти місяців без жодної перерви в боях від батальйону Олександра залишилася лише половина.

битва за донбас бахмут втрати проблеми в ЗСУ