Завдяки чому Україні вдалося уникнути колапсу в енергетиці та пережити зиму – WSJ

Зараз температура підвищується, дні стають довшими, а потреба в опаленні та освітленні падає. Україна припинила стабілізаційні відключення електроенергії, які вона запровадила для економії електроенергії через постійні обстріли енергетичної інфраструктури. Спроба Росії сконструювати гуманітарну кризу провалилася.

Натомість Росія витратила більшу частину своїх високоточних ракет, а через її ракетний терор партнери посилили протиповітряну оборону України. Сьогодні уряди США та Європи, обурені атаками на цивільну інфраструктуру, надсилають Україні сучасні протиракетні системи, в яких раніше відмовляли, як-от батареї Patriot та SAMP-T – навчання українських операторів наближається до завершення – разом з генераторами та запчастинами для енергетичної мережі.

Були моменти, коли ситуація була на межі, як-от 23 листопада, коли російські обстріли призвели до аварійної зупинки всіх українських атомних електростанцій, що спричинило багатоденне відключення електроенергії та виведення з ладу мобільного зв'язку. Зима для багатьох була справді холодною і темною. Десятки цивільних загинули, коли російські ракети влучили в житлові будинки. Кілька енергетиків загинули, багато отримали поранення.

Україна зараз намагається відремонтувати та зміцнити свою електромережу, одночасно посилюючи можливості протиповітряної оборони швидше, ніж Москва відновлює свої запаси ракет і безпілотників. "Їхні атаки триватимуть, але що стосується цієї зими, то вони програли", – сказав гендиректор Укренерго Володимир Кудрицький.

Українська влада завжди знала, що її енергетична інфраструктура є вразливою. Україна від'єднала свою електромережу від російської всього за кілька годин до вторгнення 24 лютого 2022 року. За кілька тижнів Україна під'єднала її до електромережі Європейського Союзу – з'єднання з обмеженою пропускною спроможністю, але воно виявилося життєво важливим резервним варіантом.

Енергетична система мала головну перевагу, успадковану з радянських часів, кажуть енергетики: потужність була набагато вищою, ніж потрібно. Колись в Україні була розташована значна частина промислової бази Радянського Союзу. Як наслідок, у всіх частинах мережі були вбудовані резервні джерела, і кожне місто могло отримувати електроенергію різними шляхами.

Росія розпочала свій перший потужний обстріл енергетичної інфраструктури 11 вересня, знеструмивши Харків і Дніпро, саме тоді, коли російські війська хаотично тікали з окупованої частини Харківської області.

За словами Ростислава Шурми, економічного радника Зеленського, його команда провела моделювання майбутньої битви за енергетику, щоб проаналізувати, чи зможе українська енергетична система пережити російський ракетний терор. Чиновники вважали, що перевага була на боці України – на папері.

Але деякі категорії життєво важливого обладнання були в дефіциті, особливо великі трансформатори, що використовуються на підстанціях. Це обладнання радянського зразка практично не виробляється на Заході, і його важко замінити.

10 жовтня Росія запустила набагато потужніший шквал із 70 ракет і десятків безпілотників, що завдали удару по близько 30% енергетичної інфраструктури України.

Атака була здійснена нібито у відповідь на підрив Кримського мосту. Насправді, за словами українських і західних офіційних осіб, вона була спланована задовго до підриву мосту. За словами українських чиновників, високопоставлені члени уряду колишнього президента України Віктора Януковича, які втекли до Росії після революції 2014 року, допомогли спланувати атаки, використовуючи свої знання про українську інфраструктуру.

Восени відбувалися нові напади кожні кілька днів. Російські пропагандисти радо обговорювали, як колапс життєво важливих служб спричинить спалахи інфекційних захворювань, які спустошать Київ. Новопризначений командувач силами вторгнення РФ генерал Сєргєй Суровікін був прославлений у російських ЗМІ як автор ракетної кампанії та названий "генералом Армагеддоном".

Поки пропагандисти зловтішалися, українські ремонтні бригади взялися гасити пожежі та рятувати обладнання.

Як рятували уражену енергосистему

На підстанції в центрі України робітники зіткнулися з уламками обладнання, в яке влучила крилата ракета Х-101. Зруйновано половину електропідстанції, яка забезпечує електроенергією 600 000 людей. Однак у підприємства є запчастини, і, не розчищаючи майданчик від уламків ракети й обладнання, працівники починають ремонтувати те, що підлягало ремонту. До кінця дня вони відновили постачання електрики для частини споживачів.

Ще дві крилаті ракети влучили в підстанцію через тиждень. Прямого влучання зазнав 300-тонний трансформатор, серце підстанції. Запах диму стояв кілька днів. Ремонтна бригада знову знайшла рішення. За словами одного з техніків, електрика тепер прокладена по об'єкту по-іншому, не за схемою, відомою росіянам з радянських часів.

Україна також шукала сумісне радянське обладнання по всій Східній Європі та в дружніх країнах колишнього Радянського Союзу, таких як Азербайджан, який дістав дипломатичний докір Москви за передачу партії трансформаторів.

Третій залп ракет влучив у підстанцію пізно ввечері в листопаді. На той час працівники вже почали звикати до ракетного терору Росії як до рутини. З настанням темряви, за якою пішов дощ, а потім сніг, ремонтна бригада підстанції вдягла налобні ліхтарики і комбінезони для захисту від негоди, щоб замінити знищене обладнання.

Це стало новою нормою, сказав керівник ремонтної бригади, додавши зі сміхом, що вони здобули нові навички. Українські солдати та цивільні також вчилися. Щоб протистояти іранським безпілотникам, українські військові поєднали нові технології зі зброєю, розробленою ще в 19 столітті (кулеметом Максима – ред.).

Пряма фізична шкода – не єдина небезпека від російських атак. Електричні мережі мають підтримувати точний баланс генерації та споживання, щоб підтримувати частоту та напругу стабільними. Навіть невеликі відхилення від європейської стандартної частоти 50 герців можуть серйозно пошкодити обладнання. Щоб запобігти цьому, електростанції автоматично вимикаються, якщо струм стає нестабільним.

Підтримувати стабільність частоти й напруги під час ракетних обстрілів – це "все одно, що балансувати на велосипеді, коли тебе штовхають ногами зліва і справа", – сказав Кудрицький.

Україна дізналася про це на власному досвіді 23 листопада, коли масований ракетний обстріл зруйнував низку підстанцій та ліній електропередач, спричинивши такий дисбаланс, що довелося тимчасово припинити роботу всіх українських АЕС. Майже вся країна занурилася в темряву.

За словами гендиректора ДТЕК Максима Тімченка, тоді ситуацію врятувала гідрогенерація: ГЕС дозволили почати відновлення балансу в енергосистемі, тоді вдалося підключити вцілілі ТЕЦ, а за ними й АЕС, які є основою системи.

На кожному етапі технічні фахівці повинні були ретельно підтримувати частоту на рівні 50 Гц, балансуючи між виробництвом і споживанням електроенергії в країні, яка повільно виходила з темряви. Розв'язання складної головоломки зайняло 14 годин. Але потім електростанції знову запрацювали.

Відновлення освітлення, опалення та водопостачання в містах зайняло більше часу. Мільйони людей три дні жили без світла. Телефонні та інтернет-мережі також вийшли з ладу, що поставило під загрозу здатність країни продовжувати функціонувати. "Ситуація була критичною", – сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Того тижня українські урядовці почали серйозно замислюватися над тим, що Росії вдасться вивести країну з ладу. Федоров поспішив замовити резервні генератори для живлення веж мобільного зв'язку та інтернет-провайдерів. Він також зв'язався з компанією SpaceX, забезпечивши негайне постачання 10 000 терміналів Starlink, які могли б створити резервну мережу для критично важливої інфраструктури.

У проміжках між тривалими відключеннями, що слідували за атаками, українцям доводилося жити в умовах нормованого споживання енергії та води. Комунальні служби планували відключення електроенергії для кожного району, вулиці та багатоквартирного будинку, публікуючи графіки в інтернеті. У деяких районах Києва електроенергія, вода та опалення подавалися лише на кілька годин на день, що було достатньо для того, щоб запобігти замерзанню труб. Міста вимкнули вуличне освітлення, а деякі навіть світлофори.

Українці планували свої дні з урахуванням запланованих відключень. Дехто ставив будильник на ті години, коли можна було прийняти душ. Інші переїжджали до родичів у сільську місцевість, де можна було використовувати дрова.

Українці швидко стали експертами з генераторів, павербанків та портативних електростанцій. Вони, а також ковдри, свічки та каністри з водою, які колись належали до розділу похідного спорядження, стали найпопулярнішими товарами в торговельних центрах. За словами операційного директора мережі торговельних центрів "Епіцентр", з жовтня українці купили достатньо генераторів, щоб виробляти гігават електроенергії – приблизно стільки ж, скільки виробляє один енергоблок АЕС.

З січня російські ракетні обстріли стали рідшими, а їхні руйнування – менш серйозними. У лютому Україна відновила свою енергосистему настільки, що припинила віялові відключення електроенергії. Київ знову увімкнув вуличне освітлення.

Загалом, за даними українських урядовців, Росія випустила понад 850 ракет і ще сотні безпілотників по об'єктах енергетичної інфраструктури України. Атака не послабила рішучість людей: 87% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок в обмін на мир, стільки ж, скільки й у вересні, згідно з лютневим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології.

Тим часом Сєргєй Суровікін, російський "генерал Армагеддон", опинився на узбіччі.

ракетний терор РФ протидія рф обстріли енергосистем