Як довго може тривати війна, скільки ракет і "шахедів" залишилося у Росії та що вона атакуватиме: оцінка розвідки
Заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, як на нинішньому етапі війни діятиме Росія та спрогнозував її подальші кроки. Публікуємо найважливіше, далі пряма мова Скібіцького.
Про запаси ракет і "шахедів" у Росії
На кінець року росіяни могли виробляти по 20-30 крилатих ракет "Калібр" та "Х-101" щомісяця. З "Іскандерами" в них значно гірша ситуація. Нам відомо, що росіяни мають намір подвоїти обсяги виробництва усіх цих ракет. Але головна їхня перешкода – це санкції. Саме в цих ракетах велика частка іноземних компонентів. Якщо санкції будуть дотримуватися, якщо за ними буде суворий контроль, то ці плани ворог не зможе втілити.
Тому сьогодні ми й бачимо, що Росія зменшує використання високоточних ракет під час ударів. Водночас збільшується інтервал між завданням ударів. Адже спочатку, в жовтні минулого року, росіяни здійснювали масований обстріл раз на тиждень, потім – раз на 10-14 днів, а зараз вони не можуть організувати обстріл частіше ніж двічі на місяць, тому що необхідно мати певні запаси. Їхнє виробництво не дозволяє покривати ту кількість, яку повітряно-космічні сили та військово-морські сили Росії випускали раніше, і відповідно – компенсувати запаси.
У росіян, за нашими підрахунками, залишилося 15% від тих обсягів, що були до початку війни. Йдеться про високоточні "Іскандери", "Калібри", Х-101, Х-555, "Кинджали", а також про ракети Х-22. Проте якщо розглядати окремо по видах, то, наприклад, запаси "Калібрів", Х-101 та Х-555 складають навіть менше ніж 10%.
Також у них, ймовірно, залишилося ще близько 200 одиниць "шахедів". Вони отримують їх партіями 250-300 штук. На сьогодні росіяни використали приблизно 800 одиниць. Проте ми знаємо, що вони будуть намагатися налагодити своє виробництво цих дронів. Ми чітко розуміємо, де вони планують це робити та як.
Про цілі для масованих обстрілів
На сьогодні росіяни справді намагаються накопичити ракети, щоби вони не просто могли завдавати ударів по нашій інфраструктурі, а і щоб ця бойова зброя була націлена на військові об'єкти, на угруповання, на пункти управління, на систему логістики.
Візьмемо останні удари безпілотними літальними апаратами в ніч з 17 на 18 березня та в ніч з 21 на 22 березня. Потрапили в бази пально-мастильних матеріалів у Новомосковську, Житомирі й ще були влучання в Яворівському районі. Які основні цілі були? Система логістики наших військ і концентрація нашої техніки, що знаходиться в пунктах дислокації.
Кліматична зима вже закінчується, а Кремлю так і не вдалося зруйнувати українську енергосистему. Тому росіяни зараз будуть дещо переорієнтувати напрямки завдання ударів. Це можуть бути і військові об'єкти, і концентрація військ, і система логістики наших угруповань. Якраз удари по нафтобазах підтвердили те, що вони будуть намагатися знищити ті критичні елементи інфраструктури, які нам необхідні для успішного ведення бойових дій.
Серед цілей залишиться енергетика, також об'єкти критичної інфраструктури, нафтопереробні підприємства, підприємства оборонно-промислового комплексу тощо.
Ми аналізуємо, розвідку яких об'єктів веде Російська федерація. Серед них є і гідротехнічні споруди, мости через Дніпро, аеродроми та аеропорти, шляхи постачання озброєння та військової техніки, які йдуть із Заходу. Росія постійно здійснює розвідку цих об'єктів, в тому числі космічну.
Про нову тактику обстрілів
Якщо керуватися логікою, то з метою прориву нашої протиповітряної оборони для них ефективніше завдавати масованих ударів. Саме тому вони почали комбінувати різні типи ракет – починаючи від високоточних, старих Х-22, гіперзвукових "Кинжалів" і закінчуючи зенітними ракетами С-300. Крім того, ворог почав активніше використовувати БПЛА, різні повітряні кулі для відволікання і розвідки нашої ППО.
За нашою оцінкою, Росія на сьогодні не здатна випускати за одну атаку 90-110 високоточних крилатих ракет, як це було раніше. Тому зараз вони накопичують і намагаються завдати масованого удару, поєднуючи різні засоби ураження – це їм необхідно, щоби прорвати нашу ППО. Але й ми накопичуємо наші сили та засоби, щоби в нас була ефективна система протиповітряної оборони, насамперед нашого сухопутного угруповання.
Про "великий наступ" Росії та тривалість війни
Великий наступ – це була більше російська пропаганда та переоцінка своїх можливостей. Де той великий наступ? Росіяни перейшли до активних наступальних дій на початку лютого. Ціль у них залишилися одна – вихід на кордони Донецької та Луганської областей. Але на сьогодні вже зрозуміло, що російські війська не мають спроможностей проводити широкомасштабні стратегічні наступальні операції. Наші захисники відбивають удари, тримають оборону і сковують сили ворога на кількох ділянках фронту. Адже росіяни розраховували, що в них буде стрімкий успіх на якомусь напрямку і вони почнуть його розвивати, а цього успіху немає.
Воєнна розвідка знає диспозицію російських військ, які резерви вони мають, ми знаємо їхні плани. А Генеральний штаб Збройних сил України планує всі операції для того, щоби стримувати ворога і підготувати необхідні умови для наших подальших дій.
Росіяни готуються, проводять розвідку і намагаються визначити слабкі місця в нашій обороні. Але ще на початку вторгнення стало очевидно, що Росія не здатна проводити одночасно великий стратегічний наступ на 2-3 напрямках – це неможливо. Це досвід року війни.
Воєнна розвідка Литви каже, що запас Росії – це два роки. Ми також говоримо, що вони можуть вести війну ще 2023 – максимум 2024 рік – все. Це – якщо ми говоримо про конвенційну війну. А якщо посилити санкції, то цей запас буде ще меншим.
