Повернення 20% ПДВ на пальне в Україні: чи постраждає ринок
Зниження податку на додану вартість (ПДВ) на пальне після початку війни до 7% було помилковим рішенням, і з липня його повернуть на колишній рівень 20%. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев.
Аналітик Центру економічної стратегії Юрій Гайдай пояснює, чому це рішення не варто розглядати як зраду. Далі пряма мова експерта.
1) За січень-лютий щомісячні видатки на оборону складали по 120–130 млрд. Податками ми збирали 88 та 68 млрд грн відповідно, решту добирали власними неподатковими надходженнями, в першу чергу – від держвласності. Впритик добирали. Скільки зібрали – стільки пішло на оборону.
2) Споживчий попит стимулюється грандіозним дефіцитом бюджету, який, крім ОВДП, фінансується значною мірою коштом донорів. По суті, це пряме вливання в економіку – кратне перевищення державних видатків над тим, що вилучає держава податками. Безпрецедентне фіскальне стимулювання, яке тримає економіку, незважаючи на економічні шоки війни.
Донорські гроші через соціалку, а також видатки держави на грошове забезпечення військовослужбовців (яке складає більшість видатків на оборону) зрештою потрапляють на внутрішній ринок. Так що бізнес матиме з чого заробити, за нього не треба перейматися.
3) Еластичність попиту на пальне – низька, продавці пального ставлять ціну, яка максимізує їхній прибуток, і тому зміна податкового навантаження слабо переходить в ціну. (Тут на пальцях і з графіками я пояснював теоретичну механіку цього ринку і причини дефіциту пального).
4) Зниження ПДВ на пальне не допомогло детінізувати ринок (як і з ігоркою, до речі), бачимо, що радше відбувався зворотний процес.
