Росії слід нарешті зрозуміти, що війна програна, і піти з України (ПОГЛЯД)

"Росіян зараз просто нищать. Вони йдуть у бій як на забій". Так жорстко Марк Міллі оцінив нинішній стан збройних сил РФ. Насамперед зізнаюся, що я був неправий. І мене це дуже радує. Я казав, що українці до кінця березня змушені будуть відступити з Бахмута. А ще казав, що росармія знекровлена і не зможе досягти своєї цілі — захопити Донбас до квітня. Друге моє передбачення підтвердилося. І це мене також тішить.

Спробую зробити ще одне передбачення. Росіяни ніколи не дійдуть до Словʼянська. Може, навіть і Бахмут не захоплять — тоді це буде найжахливіша військова поразка в сучасній історії. Українці силою відвоюють Крим, і ніяка російська «армія» не зможе їх зупинити.

Росія поставила собі надто амбітні цілі. Уся російська рать не може навіть захопити містечко, про існування якого більшість із нас не знали, поки Росія не почала втрачати під ним величезну частину своєї армії. Та це ще не всі «досягнення» ВСРФ. Генерал армії США Марк Міллі дуже прямо і різко оцінив ситуацію, в якій перебуває росармія, хоча завжди висловлювався обережно й залишав місце для сумніву.

«У росіян значні труднощі з командуванням та дисципліною, логістичним забезпеченням, слабко розроблена основна тактична доктрина, а також війська дуже погано навчені: здебільшого здійснюють лобові атаки на кулеметні позиції й зазнають нищівних поразок», — сказав він. — Українці дуже ефективно проводять захист території, росіянам дорого обходяться їхні атаки, українці потужно нищать і калічать вагнерівців».

Штурмові підрозділи ЗСУ на австралійських бронетранспортерах Bushmaster у районі Бахмута. Фото: Генштаб ЗСУ

Росія намагається просуватися вперед, але в ширшій перспективі російським військовим бракує навичок, щоб досягти цілей.

Виникає питання: скільки ще Росія зможе дозволити собі затоплювати «людськими хвилями» окопи в Бахмуті? Як ми вже казали, нині найважливіша новина з фронтів — відсутність новин. Зараз ідеться про сотні метрів просування ВСРФ коштом важких невідновних втрат.

З метою компенсації цих втрат РФ найближчим часом мобілізує ще 400 тисяч осіб. Але такий крок не дасть жодної користі. Росії треба буде залучити величезний штат інструкторів, матеріально-технічний персонал і значну кількість обладнання для навчання нових солдатів. На це знадобляться роки, а у РФ є на це десь 3 місяці.

Підготувати таку кількість людей справді важко. Навіть якщо скоротити навчання на 2/3, все одно нічого не вийде. Росія вже втратила понад 2000 офіцерів у цій війні, й швидко замінити їх неможливо.

Проблеми Росії структурні, глибоко вкорінені в їхню військову культуру та апарат.

Наявна корупція просто так не зникне. Як і не з‘явиться стратегічного мислення, відсутнього у Путіна та його генералів. Те ж стосується тактичної некомпетентності недостатньо навчених і погано оснащених військ РФ. Проблеми з обслуговуванням транспортних засобів за сучасної логістики не можна вирішити за місяць або навіть рік, для реформування цієї зламаної системи знадобиться щонайменше десятиліття. Додаймо сюди ж погано сконструйовані російські танки Т-72, яким майже немає сучаснішої альтернативи.

З описаним національним підходом до постачання війни не просто програють, такі нації зазнають розгрому.

Навіть Пригожин визнає, що його сили були розбиті. Потім стверджує, що й українська армія була знищена. Але це я чув і раніше, вся російська брехня розвалюється, якщо читати її задом наперед. Такій логіці слід навчитись.

Хоча в Міноборони США вже надійшли дані про особливості нової хвилі мобілізації, Росії необхідно нарешті зрозуміти, що війна програна, і піти з України. Інакше Путін замість знищення України приведе до розвалу РФ.

Росії не поталанило взяти Вугледар, оскільки завдати вирішального удару будь-де на лінії фронту під час зимового наступу просто не вдалося. Єдиним місцем, де досягнуто видимих здобутків став Бахмут.

Загалом, перерви армія РФ не робила. Путін постійно підштовхував своїх генералів до наступальних дій. ЗСУ так само не брали пауз, прагнучи зберегти темп. Тиск на сили РФ посилювався, а Путін був надто нетерплячим. Події цієї зими склалися добре для України. Війна на суходолі завжди дає суттєву перевагу стороні оборони. Путін однозначно помилився, по-дурному і безглуздо. ЗСУ розумно скористалися його помилкою. А відтак перебувають у виграшному становищі, коли РФ та її армія допомогли українцям у їх роботі й завдали самі собі ж значних втрат.

Росія продемонструвала, що проштовхнути лінію фронту не здатна, пробували, але не вдалось. В найближчі місяці побачимо, чи вистачить на це сил ЗСУ.

ВСРФ вичерпались саме тоді, коли захотіли брати міста. Закріпити свої здобутки в такий спосіб українці їм не дали. Здача міст на певний час перервала б постійну гру на виснаження, чого ЗСУ вкрай не хотіли б за два-три місяці до власного контрнаступу. Українці провокують росіян йти на чисельні жертви. І хоч співвідношення втрат сторін останнім часом звужується, воно все одно на користь ЗСУ.

Утримуючи Бахмут, Україна наполегливо спонукала росіян знецінювати власні втрати та продовжувати наступ. Їх змусили вкидати ще більше ресурсів у цю програну битву, на кшталт тої, що ми вже бачили в Херсоні восени. На тлі російської виснаженості ЗСУ намагаються підтримувати високу інтенсивність боїв, щоб самим своєю чергою перевірити позиції РФ найближчими тижнями. До справжнього наступу залишилося ще пару місяців, але поточні події в Бахмуті суттєво підвищують шанси на його успіх. Навіть загальною мобілізацією щось виправляти вже пізно. Путіну варто було б оголосити її кілька місяців тому.

Одного разу в найближчому майбутньому ми всі зрозуміємо, що безпосередньо українська оцінка втрат РФ є і завжди була ближчою до правди, аніж будь-які оцінки від Заходу. Чому я так думаю? Бо я стежу за цими цифрами вже майже 400 днів, і вони дуже добре відповідають подіям на полі бою. Завищення можливі, але радше на 10-20 відсотків. І це цілком нормально, адже втрати – наука неточна. Тим паче коли є стимул прикрашати реальність.

Повний переклад на фейсбук-сторінці Ростислава Семківа.

деградація росії втрати ворога битва за донбас стратегія рф