"Світ віддав питання зерна в руки Росії". Що кажуть польські й українські експерти про зернову проблему

Що кажуть польські експерти про зернову проблему

Польські експерти зазначають, що польський уряд цілком усвідомлював, що українське зерно може просочуватися на місцевий ринок, розумів масштаб проблеми й мав усі важелі належно розв'язати її, але зробив це найгіршим способом.

Керівник агробанкінгу в BNP Paribas Polska Бартош Урбаняк пояснює в інтерв'ю Gazeta Wyborcza, що саме Росія дестабілізує зернові ринки й що потрібні спільні дії ЄС та США, щоб цьому протидіяти.

"Те, що зараз відбувається, є одним із наслідків війни. Росія була до неї добре підготовлена ​​не тільки в плані постачання військової техніки, а й в плані використання продовольства як різновиду зброї.

Після початку війни Захід перестав купувати російський газ. У Росії були величезні надлишки газу, які вона використовувала для виробництва дешевих добрив. І величезна кількість цих дешевих добрив використовувалася для удобрення полів і виробництва дешевих зернових. Торік Росія збільшила виробництво на 20 відсотків, стала найбільшим виробником зерна у світі та потіснила Україну.

Неможливо, щоб росіяни не передбачали, що станеться на ринку зерна. З самого початку вони розігрували зернову карту, насамперед маючи доступ до зерноекспортних портів на півдні країни. 70-80 відсотків зернових поставок експортуються саме цим маршрутом", – пояснює Урбаняк.

Польський експерт додає, що росіяни постійно дестабілізують зерновий коридор, застосовуючи усі можливі способи. "І або Україна не має можливості користуватися цим коридором, або транспорт рухається дуже повільно і, головне, нерегулярно. Це проблема, тому що контрагенти з африканських країн, передусім Єгипту (населення 109 млн), оголошують тендери на зерно, в яких визначаються параметри, скільки зерна, коли і якої якості буде поставлено, до якої дати", – каже Урбаняк.

За словами експерта, тому другий транзитний напрямок був таким важливим у цьому контексті, а саме через Польщу, Румунію, а також Угорщину, де є великі залізничні зернові термінали. Для України це питання міжнародної довіри, а також бути чи не бути економіці – коли вона не може відправляти зерно через Одесу, є альтернативний варіант через Польщу, наголошує він.

"Не лише Польща та Угорщина закривають кордон, а й Словаччина, Болгарія розглядають таку можливість. Але це ситуативні заходи, які не вирішать проблему. Не треба бути дуже проникливим, щоб зрозуміти, що саме Росія маніпулювала зерновим ринком.

Українці не хочуть продавати зерно дешево, оскільки це те, що вони використовують для фінансування своєї економіки та ведення оборонної війни. Україна хоче продавати його якомога дорожче – низькі ціни є результатом дій Росії.

Як розв'язати цю проблему для Польщі? Польський уряд пропонує субсидії на зберігання зерна. Так, але що це дасть? Найбільше зароблять не фермери, а великі зернотрейдери, які зберігають зерно в елеваторах. Вони не лише продаватимуть це зерно державі, а й отримуватимуть субсидії на його зберігання. Це не вирішує корінь проблеми.

Слід запровадити жорсткі обмеження, щоб допомогу отримували фермери, а не посередники. Тільки зерна все одно буде занадто багато і воно буде дешевим. Світ віддав зернове питання в руки Росії, яка дестабілізувала зерновий ринок, так само як раніше дестабілізувала енергетичний", – наголошує Бартош Урбаняк.

Що кажуть українські експерти про зернову проблему

Хоч Україна і домовилася з Польщею, але експорт через західний кордон все ще під загрозою. Як на економіку вплинуть проблеми з Польщею, Угорщиною та Румунією, проаналізував Forbes.ua, опитавши експертів. Заборона транзиту українських товарів – найбільш проблемна частина «зернового конфлікту» з західними сусідами, каже директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.

За оцінками голови аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, обмеження може скоротити експорт «аграрки» на 15%. До заборон Польща, Угорщина та Словаччина приймали близько 0,6 млн тонн зернових і олійних на місяць, або близько 10% експорту тільки серед цих товарів, зазначає Білан.

«Через порти Дунаю Україна експортує приблизно 1,6 млн тонн зернових і олійних на місяць, здебільшого ці обсяги йдуть через порт Констанца (Румунія), – додає вона. – У разі заборони транзиту з боку Бухареста ситуація для українського експорту погіршиться».

Втім, рішення урядів країн-сусідів суттєво вплинуть на бізнес лише частини аграріїв, вважає голова аналітичного департаменту Sense Bank Олексій Блінов. До прикладу, попри війну та блокаду РФ близько 80% зернових Україна експортує через морські шляхи, нагадує він.

Натомість проблеми з зерновим коридором можуть мати більш значний негативний вплив на платіжний баланс та валютний ринок України, вважають опитані аналітики. Агропродукція, насамперед зернові, олія та олійні культури, – основні статті українського експорту (а отже – і джерела валютної виручки, що важливо для курсу гривні). «Зерновий коридор дає нам в місяць близько $1 млрд валютної виручки», – наголошує Білан з Dragon Capital.

Розгортання зернової проблеми

Нагадаємо, що наприкінці березня з ініціативи польської сторони Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія та Словаччина звернулися до Єврокомісії зі спільним листом, вимагаючи відреагувати на проблеми через експорт українського зерна. 

У квітні Польща, Угорщина та Словаччина заборонили імпорт українських сільгосптоварів, у Румунії лунають заклики до цього через шкоду для місцевих фермерів у зв’язку з нижчими цінами української продукції, інформує ЄП. Молдовські фермери теж вимагають зупинити імпорт зерна з України, але влада цього не планує.

Угорщина, яка вже оголосила про заборону на імпорт українських зернових, з 19 квітня поширила це на десятки сільськогосподарських продуктів. Окрім зернових, на угорській території не можна буде продавати борошно, мед, олію і м'ясо з України. Ці обмеження, мотивовані захистом угорських фермерів та споживачів, діятимуть до 30 червня. Водночас Угорщина не забороняє переміщення цих продуктів на своїй території, за ними стежитимуть за допомогою електронних пристроїв і патрулів.

Європейська комісія намагається виправити ситуацію. Зокрема, ЄК привітала угоду між Польщею та Україною щодо транзиту українського зерна, однак наголосила, що не змінила свою позицію про неприйнятність односторонніх дій Варшави. Представники України, Європейської комісії та п’яти країн, що запровадили або планують запровадити обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, найближчими днями проведуть спільну зустріч.

Як зазначає Інтерфакс-Україна, зустріч із представниками Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини ініціювала Україна. Київ вважає, що запроваджені державами-членами ЄС обмеження є грубим порушенням торговельних угод не лише з Україною як третьою країною, а й у межах Європейського Союзу, що суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС і праву ЄС загалом.

У зв'язку з цим Україна вимагає відкликати відповідні рішення та врегулювати ситуацію згідно з вимогами поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і принципами Єдиного ринку ЄС.

зернова проблема експорт зерна україна-єс війна економіка