Болід, а не НЛО. В атмосфері над Київщиною згоріло космічне тіло
19 квітня приблизно перед десятою вечора у соцмережах почали масово з’являтися повідомлення від мешканців Київської області про яскравий спалах чи вибух у небі. Тисячі людей були свідками того, як нічне небо раптово засвітилося зеленкуватим сяйвом.
Перша реакція на це явище була очікувана – приліт російських крилатих чи балістичних ракет, ударних дронів або ж робота української протиповітряної оборони по цих цілях. Її підтверджувало те, що майже відразу у столиці була оголошена повітряна тривога, а Київська обласна військова адміністрація повідомила про повітряну ціль у небі над Київщиною. Повідомлення про роботу ППО зробив у телеграмі керівник офісу президента Андрій Єрмак – але швидко його видалив і натомість написав: «Чекайте на інформацію Повітряних сил. Буде більше деталей».
Втім, широка географія події не підтверджувала версію про російські ракети. Так, спалах бачили і на лівому березі столиці, і в Макарові на Київщині. Надміру екзальтовані дописувачі почали припускати, що це ядерний вибух – але особливого розголосу ця панічна версія не отримала. А коли в соцмережах почали викладати відеозаписи, стало зрозуміло – про ворожий обстріл не йдеться. На роликах, записаних відео реєстраторами чи камерами спостереження, було зафіксовано траєкторію польоту об’єкта, яка супроводжувалася кількома переривчастими спалахами. Тут сумнівів майже не залишилося – над столичним регіоном згоріло якесь космічне тіло.
Перша версія, яка набула поширення, – це старий супутник НАСА RHESSI, який саме в ці дні мав зійти з орбіти. Її, зокрема, озвучив керівник КМВА Сергій Попко. Втім, незначна маса апарата (близько 300 кг) фактично виключала таке потужне горіння в атмосфері. І в НАСА досить швидко спростували «супутникову» версію: на час «київського спалаху» RHESSI ще перебував на орбіті, а траєкторія його зниження проходила далеко від Києва.
Таким чином, залишилося тільки одне пояснення – падіння боліда. У земну атмосферу на великій швидкості увійшов так званий метеороїд – кам’яний (найімовірніше) чи металевий об’єкт. Нагріваючись, він почав руйнуватися, що супроводжувалося вибуховими спалахами. Їх і бачили українці.
Маса метеороїда, вочевидь, була не дуже значною – на поверхні не було чутно звукових явищ (РЕМАРКА - читачі Текстів стверджують, що чули звук під час спалаху. Ми не можемо підтвердити чи спростувати їхні слова) чи навіть ударної хвилі, яка супроводжує падіння великих болідів (як це сталося, наприклад, у 2013 році в Челябінській області в Росії). Однак ці акустичні явища в інфразвуковому, не чутному для людського вуха діапазоні зафіксував Головний центр спеціального контролю.
Втім, не виключено, що якісь частини небесного тіла не згоріли в атмосфері, а таки долетіли до землі. Імовірне місце падіння цих метеоритів можна встановити, якщо розрахувати орієнтовну траєкторію боліда на основі відеозаписів. У мирний час цим би охоче зайнялися й ентузіасти, і відповідні владні структури. На жаль, зараз в України серйозніші проблеми, ніж пошук уламків метеорита.
