Скільки лісів постраждало від війни і як швидко їх можна відновити

За даними Рахункової палати України, загалом (станом на кінець 2022 року) в державі вже постраждало 3 млн га лісів, що становить майже третину лісового фонду країни (до початку вторгнення офіційна площа лісів сягала 10,4 млн га). Спеціалісти-екологи вважають, що для відновлення пошкоджених лісів, загалом потрібно щонайменше 20 років.

Про це повідомляє Хмарочос.

Найбільшою проблемою, за даними Оперативного штабу з фіксації екозлочинів, стало мінування та лісові пожежі через ворожі обстріли та навмисні підпали. Серед найбільш постраждалих регіонів: Чернігівщина – орієнтовно 400 тисяч га, Сумщина – 290 тисяч га, Луганщина – 200 тисяч га, Київщина, Житомирщина та Харківщина – по 120-160 тисяч га кожна.

За даними експертів WWF, найбільш небезпечними для людей зараз є ліси в регіонах, де відбувалися чи досі тривають бойові дії, а також окуповані та звільнені області.

Ліси південних областей України мають найменший відсоток лісистості на території країни. Показник Одеської області – 6%, Миколаївської та Херсонської – 4%. І сьогодні саме ці регіони найбільше потерпають від повномасштабного вторгнення. Вже понад рік вони перебувають під постійними обстрілами.

З майже 22 тисяч га «Миколаївського лісового господарства» небезпеку становлять 11 тисяч – це 49%. З них понад 9 тисяч – площі лісогосподарського призначення на Кінбурнській косі, території якої потерпають від тимчасової окупації та активних обстрілів.

Крім лісу, зруйновані й будівлі, інженерні споруди та пожежна техніка філій Південного офісу ДП «Ліси України», яке опікується цими територіями.

264540_lis_new_960x380_0.jpg

Знищені росіянами ліси. Фото: ГУ ДСНС Миколаївщини

Окупація російськими військами завдала руйнівних наслідків природі Кінбурнського півострова. Зокрема через масштабні пожежі у лісосмузі півострова, які відбулися тут з початку квітня 2022 року.

Наслідки таких пожеж для екології Кінбурнського півострова також можна побачити з супутника: там, де раніше були зелені ліси – тепер вигорілі ділянки чорно-коричневого кольору. За попередніми оцінками місцевого лісгоспу, за спекотний сезон 2022 тут вигоріло понад 1600 га соснового лісу.

Дмитро, проєктувальник з Київщини, який на час початку повномасштабного вторгнення жив і працював в Очакові на Миколаївщині, розповідає про те, що відбувалося навколо Кінбурнської коси, в лісосмузі.

"З середини квітня там полихало все. Нові пожежі займалися майже щодня. Мешканці, які евакуювалися звідти, розповідали, що навколо декількох сіл на косі ліс вигорів вщент. Співробітники місцевого лісгоспу робили все, що могли, акумулювали всі наявні ресурси і техніку, але цього замало, бо ніхто не готувався до такого жаху, а допомога ззовні майже не доступна. Навіть евакуюватися звідти можна єдиним шляхом – на моторних човнах через лиман, бо всі автошляхи перекриті.

Одне з сіл, Покровка, повністю вкрите попелом – земля, будинки. Люди, які виїжджали звідти, показували фотографії. У серпні, на піку пожеж, там було взагалі неможливо було знаходитись. Навіть у морі вздовж узбережжя повно кіптяви та уламків згорілої деревини та інших сполук. Звісно, все це море виносить й до Очакова. Місцеві все це бачать. Тут була така чудова рекреаційна місцевість, розвивався курорт, на косі взагалі заповідна природа – тепер тут всюди випалена земля", – каже Дмитро.

Лісові пожежі на Кінбурнській косі поставили під загрозу знищення 465 видів унікальних рослин та лікувальних трав півострова, серед них найбільше в Європі поле диких орхідей, площею близько 60 га, які занесені до Червоної книги. Постраждали з непрогнозованими наслідками унікальні рожеві озера, тисячі тварин та птахів, серед яких також є червонокнижні різновиди.

Екологи кажуть, що з природної точки зору на територіях, де через пожежі загинув або пошкоджений ліс – незворотної катастрофи не відбулося. Дикі ліси пристосовуються до змін в екосистемі й мають шанси на відновлення. А ось для штучних лісів ці пожежі можуть мати фатальні наслідки. Частина цих територій не буде заліснена впродовж десятиліть. Їх ретельно створювали та оберігали протягом 30 років, а після війни все доведеться починати з нуля. При цьому, треба враховувати зміни клімату, що відбулися за цей час: зменшення кількості опадів, посилення вітрів та спеки у цьому регіоні. Тож процес відновлення штучних лісів буде більш складним і тривалим.

кінбурнська коса ліси воєнні злочини рф екологія екоцид

Знак гривні
Знак гривні