Кадровий голод. Чому в Україні масово звільняються держслужбовці
Попри безпрецедентні обсяги міжнародної допомоги, уряду доводиться вдаватися до непопулярних заходів, аби економити доходи та фінансувати видатки, передусім оборонні. Зокрема, держава почала економити гроші на чиновниках, пише ЕП. ТЕКСТИ публікують ключові тези розбору.
За даними джерел ЕП, з початку 2023 року держава припинила виплачувати надбавки службовцям більшості органів виконавчої влади. Різні надбавки, зокрема за інтенсивність праці, вислугу років, науковий ступінь, можуть становити до 70% від зарплати, яку чиновник отримує на руки. Тому їх урізання суттєво бʼє по гаманцях держслужбовців, які звикли до певного рівня доходів.
Урізання надбавок призвело до хвилі звільнень. Працівники, які залишилися на державній службі, тепер мусять виконувати набагато більше завдань за суттєво менші гроші.
У 2023 році видатки на фонди оплати праці в центральних органах влади значно скоротилися. Це викликало певну напругу між Мінфіном, який формує бюджет, та іншими міністерствами. Дарма, що в самому Мінфіні ситуація з виплатами працівникам не набагато краща: видатки на фонд оплати праці там цьогоріч мають скоротитися на 10% – до 425,47 млн грн.
Відповідно до закону, у 2023 році держава скоротить витрати на апарати всіх цивільних відомств. Видатки для Мінекономіки зменшать на 8% порівняно з 2022 роком до 431,3 млн грн, МЗС – на 10% до 275,6 млн грн, МОЗ – на 23% до 115,6 млн грн, Мінцифри – на 9% до 173,7 млн грн.
Інфографіка: ЕП
Труднощі з фінансуванням, які виникли в умовах підвищеного навантаження воєнного часу, ще більше загострили давню проблему українського державного сектору – кадровий голод.
До початку цієї хвилі звільнень державі бракувало десятків тисяч працівників. Зараз ситуація лише погіршилася. За даними НАДС, на початку 2022 року вакантними були понад 32 тис. з понад 207 тис. посад. У першому кварталі 2023 року кількість вакансій перевищила 35 тис.
Багато колишніх чиновників ідуть у недержавний сектор, де працюють за гранти в тих же сферах. Там вони мають набагато менший рівень відповідальності та завантаженості і водночас вищі зарплати. Фахівці, які прийшли на державну службу з бізнесу, повертаються назад.
За даними Національного агентства з питань державної служби, у січні-березні 2023 року (останні доступні дані) з центральних органів виконавчої влади, судів та місцевих адміністрацій звільнилися майже 10,5 тис. працівників. На їх заміну прийшли 9,9 тис. людей.
Один з несподіваних наслідків зменшення зарплат у державному секторі полягає в тому, що багато колишніх службовців вирішили змінити стіл та комп’ютер на автомат, долучившись до Сил оборони. Таких на початку 2023 року було майже 4 тисяч осіб.
Імовірно, відплив кадрів з державної служби лише посилюватиметься. Чим більше людей звільняється, тим більшим стає навантаження на тих, хто залишається. Це додатково мотивує змінювати роботу або менш ефективно виконувати обов’язки.
Звільняються з держслужби не всі. Ті, кому робота забезпечувала доступ до корупційної ренти, тримаються за крісла. "Це класична історія: коли виникають проблеми із зарплатами, погані працівники готові триматися, бо їм ці гроші просто не потрібні. Вони щомісяця носять валізи з готівкою правоохоронцям та своїм начальникам, аби лише залишитися. Хто не бере хабарі, звичайно ж, іде", – зазначає керівник проєктів з підтримки реформ Київської школи економіки Максим Нефьодов.
Держслужбовці переважно розуміють причини скорочення видатків на своє утримання, адже наразі пріоритетом для країни є забезпечення військових. Багато хто готовий працювати задля цієї цілі, навіть отримуючи зменшену зарплату. Проблема в тому, що не всі чиновники мають достатньо внутрішніх ресурсів та заощаджень.
