Чи є наступальні дії ЗСУ в Бахмуті прелюдією до великого контрнаступу? – The Economist
Чи можна говорити про початок довгоочікуваного українського контрнаступу? Про це запитує The Economist, аналізуючи наступ ЗСУ у районі Бахмута й обіцяні Британією ракети Storm Shadow. Наводимо переклад тексту.
Президент України Володимир Зеленський заявив 11 травня, що він ще не розпочався. Але були також оптимістичні заяви українських командирів про триваючі, хоча й обмежені, успіхи на полі бою. І здебільшого непідтверджені повідомлення російських військових блогерів про просування українських військ вперед. До останніх належать: можливе оточення російських сил у Бахмуті, наближення українських бронегруп до сусіднього Соледара, атака на Майорськ на південь від Бахмута, а також просування українських військ у напрямку російського міста Бєлгород. Також з'явилися повідомлення про відновлення атак українських безпілотників на російські логістичні центри в тилу.
Дещо з цього може бути просто наслідком зростаючого російського занепокоєння, хоча погіршення становища групи Вагнера у Бахмуті підтверджується кількома джерелами ― не в останню чергу керівником "вагнерівців", дедалі істеричнішим Пригожиним, який заявив 11 травня, що ситуація, яка розвивається на флангах його сил, є "найгіршим з усіх можливих сценаріїв".
Український наступ зосередився на північному та південному флангах самого Бахмута. В результаті відновлених боїв, які розпочалися 6 травня, Україна вже відвоювала кілька квадратних кілометрів території, що стало найзначнішим досягненням за останні сім місяців (хоча поки що дуже далеким від того, що сталося тоді, коли були визволені значні території Херсонської області). Речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий заявив, що Україна виявила слабке місце в російській лінії оборони, яку утримують військові 72-ї бригади РФ.
Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ
12 травня міністерство оборони Росії опосередковано визнало значний розворот на північному фланзі Бахмутської дуги: російські війська відійшли на так званий "вигідніший" рубіж біля Берхівського водосховища, приблизно за 3 км на схід від попередніх позицій. Джерело в українській військовій розвідці повідомило, що ситуація на південному фланзі була ще більш небезпечною для росіян. За його словами, російські війська опинилися під загрозою оточення біля села Іванівське, на західній околиці Бахмута. Закріплення цих позицій поставило б серйозні питання перед російським військовим командуванням, відволікаючи резерви, призначені для інших завдань.
В очікуванні контрнаступу ЗСУ
Реальність завжди буде затуманена як звичайним туманом війни, так і спробами України змусити росіян гадати, де відбудеться великий контрнаступ. На попередніх етапах будь-якого наступу командири на місцях, які проводять розвідувальні операції на різних ділянках майже 1000-кілометрової лінії фронту, також будуть заохочуватися до прояву ініціативи. Коли вони знайдуть відчинені ворота, то пройдуть крізь них.
Однією з можливостей є очікування підвищеної активності в районі Запоріжжя або, хоча це буде важче здійснити, оскільки доведеться перетинати Дніпро, в районі Херсона. Однак ідея великих формувань бронетехніки, що збираються для єдиної масованої атаки, може взагалі не реалізуватися. Найпевніше, слід очікувати серії обмежених проривів, на кшталт нинішніх навколо Бахмута.
Іншим важливим фактором є те, що українські війська, можливо, ще не готові розпочати повномасштабні скоординовані операції. Хоча здається, що більша частина наданого західними союзниками нового озброєння вже перебуває на театрі бойових дій (навіть якщо Зеленський заявив, що Україна чекає на прибуття більшої кількості), воно настільки різноманітне, що може бути ще не повністю інтегроване. Лише тоді, коли командири зрозуміють, що ця мета досягнута, вони будуть готові до дій.
Одним з ключових елементів українського наступу, який, можливо, ще не готовий до "прайм-тайму", є англо-французькі крилаті ракети Storm Shadow, які Велика Британія пообіцяла Україні. У своїй заяві про намір передати ці ракети ЗСУ міністр оборони Бен Воллес навмисно не уточнив, коли вони були відправлені та про яку кількість Storm Shadow йдеться. Але, одначе, це дуже важливий крок.
Тепер, так само як британська заява про відправку "Челленджерів-2" спонукала союзників, зокрема й США, подолати свої заперечення проти надання Україні основних бойових танків, є надія, що постачання Storm Shadow матиме такий самий стимулювальний вплив щодо далекобійних ракет. Експортна версія Storm Shadow має дальність ураження близько 250 км.
Інше питання ― скільки ракет отримає Україна. На озброєнні Королівських ВПС Великої Британії, ймовірно, близько 900 ракет, тож виваженим рішенням може бути від 5% до 10% від цієї кількості. Воллес каже, що яку б цифру він не назвав, українці матимуть достатньо для своїх потреб.
Хай якою б була ця цифра, ніхто ще не знає, наскільки ефективними будуть ракети. Якщо вони досягнуть своїх цілей, то відповідь буде "дуже". Storm Shadow була розроблена для пробивання і знищення укріплених бункерів за допомогою подвійного заряду, який складається з проникного елементу, що пробиває отвір у споруді, і потужної боєголовки, яка вибухає глибоко всередині цілі. Це може виявитися руйнівним не лише для складів пального і боєприпасів, а й для мостів на в'їздах до Криму та аеродромів на тимчасово окупованому Росією півострові.
Але війна вже продемонструвала, що крилаті ракети виявилися вразливими до перехоплення наземними системами ППО. Ніхто не знає, як Storm Shadow впорається з грізними російськими зенітно-ракетними комплексами С-400. Очевидним є те, що "Штормова тінь" надає Україні можливості, яких вона не мала раніше. Це спроможність, на яку, з точки зору проведення успішного наступу, цілком можливо, варто зачекати.
