Як продавці зброї під час війни вивели з України мільярди гривень, – розслідування
Проблема з махінаціями імпортерів є настільки важкою, що Міноборони, схоже, вичерпало непублічні важелі впливу і перейшло до відкритих судових позовів по найбільш кричущих кейсах і компаніях, пише у статті-розслідуванні Українська правда. Видання проаналізувало, на кого з продавців зброї відомство Олексія Резнікова пішло судом, а також спробувала з'ясувати, кого у МОУ поки що "забули". ТЕКСТИ публікують ключові висновки матеріалу.
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії спецекспортерів Укроборонпрому підпорядкували напряму Міноборони і переключили з експорту на імпорт всього озброєння в Україну.
Таких державних компаній всього три: колишній монополіст "Укрспецекспорт", його дочірня спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" та теж державний "Спецтехноекспорт".
У березні 2022-го, коли російська армія намагалась взяти Київ та інші великі українські міста, згадані компанії отримали повний карт-бланш на пошук і постачання для ЗСУ необхідної зброї та припасів. Утім, у багатьох випадках менеджери цих компаній у найстрашніші для країни дні все одно думали більше про власний зиск, ніж про відповідальність.
За даними УП, наприкінці минулого року був проведений великий аудит виконання контрактів МО з постачальниками. Його результати, м'яко кажучи, були вражаючими. Особливо в частині контрактів спецімпортерів зброї.
Навесні 2023-го відомство Резнікова почало масований юридичний наступ на підпорядковані собі ж державні компанії, які отримали від МОУ мільярди гривень передплати навесні 2022 року, але досі не здійснили постачання продукції.
Станом на 23 травня у судовому реєстрі є щонайменше 30 позовів Міноборони до 4 державних підприємств, які займаються збройними закупівлями.
Йдеться про "Спецтехноекспорт" і "Укрспецекспорт" – по 12 судових справ, компанію "Прогрес" – 4 справи, і навіть новостворену Агенцію оборонних закупівель – 2 справи.
Загальна сума позовів за простроченими контрактами, які "засвітили" в реєстрі, – 8,9 мільярда гривень.
Для порівняння – стільки ж фонд "Повернись живим" (близько 6,6 млрд) та Фонд Порошенка (понад 2 млрд) зібрали разом за 9 років війни з 2014-го.
У ці 8,9 млрд входять як отримані постачальниками передоплати, так і штрафи й пені за прострочене виконання контрактів. Але, за даними УП, подані позови покривають тільки частину прострочених угод.
Більшість договорів, за які судиться військове відомство, були підписані у березні-квітні 2022 року, деякі – влітку і навіть восени.
У позовах Міноборони вимагає стягнути зі своїх імпортерів суми, які воно оплатило авансом. І ці суми вражають.
Так, наприклад, у травні 2022 лише за одним контрактом "Прогрес" отримав від держави одразу 1,3 мільярда гривень. Як вдалося з'ясувати УП, йдеться про контракт на постачання 122-мм пострілів до РСЗВ "Град". І попри те, що договір не був виконаний, пізніше цій же компанії знову перераховували гроші наперед. Загалом у "Прогресу" через суд уже намагаються стягнути 2,6 мільярда.
Ще один позов стосується постачання в Україну вживаних американських військових автомобілів HMMWV (Хамві), які мали постачатись по більш як 300 тисяч доларів за штуку.
Як переконують співрозмовники УП, дотичні до торгівлі зброєю, Олександр Миронюк, який колись відповідав за закупівлі в МОУ, стоїть за скандальними простроченими договорами "Прогресу". (У Миронюка під час обшуку у справі про поставку бронежилетів у дивані знайшли 17 мільйонів 78 тисяч гривень, 400 тисяч доларів та 100 тисяч євро).
Однак уже подані позови МОУ стосуються лише незначної частини прострочених угод "Прогресу". Загальний обсяг боргів фірми обчислюється кількома мільярдами гривень.
Ще близько трьох мільярдів Міноборони належиться вибити назад у маловідомої польської компанії Alfa Sp.Z., яка, за деякими ознаками, теж може бути пов'язана зі згаданим керівником "Прогресу".
Інший підрядник, проти якого подало позови МОУ – "Укрспецекспорт". Його представники у публічних слуханнях зізналися, що 90% передоплати за одним з договорів перевели чеській зброярській фірмі Pamco, а тому не можуть повернути 277,4 мільйона гривень.
При цьому "Укрспецекспорт" вмовив суд суттєво зменшити суму штрафу за прострочений договір. Бо те, що з вини фірми українське військо не отримало в критичні місяці потрібну зброю, суд не зміг порахувати як "збитки Міноборони". Тому Господарський суд Києва пробачив експортеру 80% штрафу, зменшивши його з 80 до 16 мільйонів.
Наразі позови до "Укрспецекспорту" сумарно сягають 1,9 мільярда гривень.
Ще один імпортер "Спецтехноекспорт" отримав позовів на повернення 4,3 мільярда гривень. "СТЕ" зараз сконцентрований на поставках Головному управлінню розвідки України.
Найменше даних у публічному реєстрі про позови до нової Агенції оборонних закупівель, яку в серпні минулого року було створено, щоб в тому числі втихомирити апетити спецімпортерів. Керує нею давній партнер глави Офісу президента Андрія Єрмака Денис Шарапов.
УП вдалось відшукати лише дві справи загалом на 131,5 мільйона гривень. Одна з них з грифом "таємно".
Лише в одній справі – з "Укрспецекспортом" – суд встиг винести рішення, зобов'язавши компанію повернути державі 293,4 мільйона гривень. Наразі цей епізод в апеляції.
Чимало позовів суд спершу повертав через помилки в оформленні. Причому в кількох випадках, поки МОУ виправляло ці помилки, контрактери встигали повернути кошти. І тоді справу в суді просто закривали.
Однак такі "мирні" вирішення стались лише тричі й здебільшого у невеликих сумах. Найбільша з них – 1,3 мільйона гривень.
Більшість позовів Міноборони досі залишаються на розгляді.
