Протягом травня ворожі влучання спричинили низку надпотужних вибухів. Чому важливі склади не розосереджені?

29 травня у Хмельцькій області прилетіло на військовий аеродром. "Вночі російські війська вдарили по об'єктах Хмельниччини. Один з них – військовий. Виведено з ладу 5 літальних апаратів. Розпочаті відновлювальні роботи злітно-посадкової смуги", – повідомили у Хмельницькій ОВА.

Там також додали, що зараз тривають роботи з локалізації пожеж на складах паливно-мастильних матеріалів та зберігання бойових матеріальних цінностей.

Читайте також: Нова повітряна кампанія РФ: удари по військових промислових і логістичних об'єктах у глибокому тилу

28 травня росіяни обстріляли Житомир. За словами місцевих мешканців, вибух був дуже гучний, у десятках будинків повилітали вікна. Як повідомив голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко, російські війська влучили "по одному з інфраструктурних об'єктів на Житомирщині".

"З неділі працює міська комісія, яка встановлює збитки й пошкодження, нанесені громаді після вранішнього удару. На зараз – більш як 30 пошкоджених житлових будинків, 2 лікарні, 13 котелень теплокомуненерго різного ступеня пошкоджень, 3 об’єкти Житомирводоканалу, 12 закладів освіти… Здебільшого, це пошкоджені вікна", – повідомив про наслідки обстрілу мер Житомира Сергій Сухомлин.

Але сила вибуху, після якої в деяких будинках за 10 км від нього позривало дахи свідчить, що ворог можливо влучив у щось важливе. Тому постає питання, чому влучення ракети чи "шахеда" спричиняє таку детонацію і відповідні склади не розосереджені?

13 травня пролунав величезний вибух у Хмельницькому, у значної частини мешканців міста повилітали вікна. Після вибуху ходили припущення, що ворог поцілив або у склад радянських боєприпасів, або у пальне. Якщо знищене пальне, то знову постає те саме запитання: чому воно не було розосереджене?

Вибух у Хмельницькому 13 травня

1 травня стався масований обстріл Павлограда. Тоді, за даними місцевої влади, у місті було пошкоджено "промислове підприємство, де сталася пожежа". Про масштаб обстрілу свідчать цифри, надані рятувальниками. "У Павлограді пошкоджено 24 багатоповерхівки, 80 приватних житлових будинків, 9 закладів шкільної та дошкільної освіти, 5 магазинів. У Вербківській територіальній громаді пошкоджено 40 приватних житлових будинків", – повідомили у пресслужбі ДСНС.

Наслідки обстрілу Павлограда. Фото: Сергій Лисак/Телеграм

Нагадаємо, як заявив у березні заступник начальника ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький, російські війська змінюють основні напрямки своїх ударів ракетами та дронами-камікадзе. Енергетика й надалі залишається мішенню, але основною ціллю можуть стати військові об'єкти і логістика, зокрема шляхи постачання озброєння та військової техніки, які йдуть із Заходу, сказав представник розвідки.

"Ми вживаємо всіх необхідних заходів щодо маскування, введення в оману, приховування переміщення озброєння тощо. Територія України велика, ми намагаємося використовувати не один шлях постачання, різні прийоми, форми доставки озброєння і боєприпасів, які нам надходять", – запевняв Скібіцький, додавши, що СБУ активно виявляє агентурні мережі РФ, які можуть передавати інформацію противнику.

Оскільки російські війська б'ють на всю глибину України, у таких умовах військові мусять розосереджувати склади, однак нещодавні влучання свідчать про те, що на це не завжди звертають увагу.

ракетний терор РФ обстріл інфраструктури тактика рф військові об'єкти