Про ракети розказують каламутні "ваньки": що не так з оповіщеннями про повітряні тривоги і як це змінити (ПОГЛЯД)
Журналіст, головний редактор "Новинарні" Дмитро Лиховій пише про те, чому нинішні оповіщення про повітряні тривоги неефективні та що має зробити влада, щоб змінити ситуацію. Далі пряма мова.
Це не ок, коли в нас однакові позначення мапи та однакові сповіщення на всі випадки життя – і тоді, коли звідкись занесло повітряну кульку, і тоді, коли з Росії через всі області зі швидкістю "жигуля" підкатують шахеди, і на крилаті ракети, і на балістичні.
Обіцяні сповіщення-ревуни ДСНС (пам'ятаєте, як їх тестували?) на особливі випадки чомусь так і не працюють. Немає і розхваленої ізраїльської системи.
На початку березня мер Києва Віталій Кличко продемонстрував нові точки оповіщення, які встановили в Деснянському районі у кількості 15 штук, пообіцявши, що загалом у столиці встановлять 630 таких точок.
Натомість для більшості людей усі тривоги однакові, і загроза однаково розмивається. Часто – ігнорується, коли цього робити не варто.
Ось чому на мапі чи в офіційних додатках/каналах варто уточнювати, з чим пов'язана повітряна тривога і який лаг підльотного часу. Хоча б приблизний.
Чи це три години, як на шахеди, чи півтори години, як на крилаті ракети з Каспію чи ЧФ (тоді цілком можна встигнути в укриття).
Чи це 5 хвилин – балістика з Брянської області, як 1 червня (тоді більшість жителів того ж Києва в укриття не встигнуть, а на вулицях їх чекатиме більша небезпека від уламків, ніж на середніх поверхах багатоповерхівок).
Для такого інформування потрібно обрати визначений офіційний телеграм-канал (крім мапи тривог із додатковими позначками).
На жаль, саме російський телеграм став основним месенджером цієї війни. Офіційні структури, які вчать медіаграмотності та інформаційній гігієні, радять не мати справ із тєлєгою. Але там присутні всі органи влади. А деякі офіційні структури чи посадові особи проводять важливу комунікацію лише через телеграм (ті самі голови ОВА, наприклад).
Незбагненно, але склалося так, що для вдумливих людей джерелами інформації про походження та напрямок блєдін стали АНОНІМНІ телеграм-канали.
Ті, від яких, по ідеї, слід триматися подалі, бо то може бути русня і провокації.
Але ж ви в курсі, що і киянам і львів'янам всю правду про ракети розказує телеграм-канал Николаевскій Ваньок (кажуть, це комунікатори Кіма, але це не точно) і Монітор. Раніше це були також білоруси з Гаюна (ще є Оперативний інформ – ред.)
Очевидно, що та сама інформація є в української розвідки (і ППО – ред.) – і напевно, навіть походить від неї. Чому держава і військове командування не хочуть очолити правдиве інформування, а виставляють наперед прикольних, але каламутних російськомовних "ваньків" – незбагненно.
Можливо, якісь пояснення для цього існують. Зокрема, пов'язані з тим, що держава не хоче брати на себе відповідальність за те, що "мудрий" нарід, як завжди, може все зрозуміти по-своєму. Але ніхто й не казав, що буде легко. Дохідливо пояснити складні речі, а не годувати простими рішеннями та патокою – це завдання відповідальних державців.
На думку Текстів, є ще такі пояснення, чому держава не хоче детально інформувати про повітряні загрози:
- Ті, хто має доступ до інформації, як-от офіцери ППО чи розвідки (ми не знаємо, хто веде ці канали), хочуть використовувати її у своїх цілях, наприклад, наростити аудиторію свого телеграм-каналу за допомогою ексклюзивної та важливої інформації, яка багатьом береже нерви й години дорогоцінного сну. Потім цей популярний канал можна буде використовувати, приміром, для захисту від звільнення, дискредитації опонентів, просування порядку денного, який вигідний власнику каналу. Паралельно зараз можна назбирати донатів.
2. Заскорублі процедури та підзаконні акти не дозволяють організувати роботу з інформування громадян по-людськи, тому військові, розуміючи, що людям вкрай потрібна така інформація, викручуються, як можуть. Не забуваючи про можливості, які дає п.1.
