Якими є базові сценарії контрнаступу і що чекає на Україну після завершення його активної фази: оцінка Бєлєскова
Основне завдання ЗСУ на нинішньому етапі контрнаступальної операції – проривати другу та третю лінію оборони й підтримувати темпи наступу.
Про це в інтерв'ю Forbes Україна розповів старший аналітик фонду «Повернись живим» Микола Бєлєсков.
Оцінюючи боєздатність російських військ, виходячи із заявленої кількості до 400 000 солдатів РФ, військовий експерт зауважує, що вони мають більшу щільність сил, адже лінія фронту вдвічі менша, ніж влітку 2022-го: 550 км, від дальніх підступів до Запоріжжя до Харківщини.
"Цієї кількості недостатньо, щоб створити на всіх напрямках ешелонну оборону. Для успішних масштабних наступальних операцій рівень боєздатності Збройних сил РФ недостатній. Важко сказати, чи вистачить його для оборони, яка вимагає меншої боєздатності", — каже аналітик.
Бєлєсков окреслює сильні й слабкі сторони армії РФ.
Сильні сторони росіян:
- Армія РФ тактично адаптувалася, аналізує, як воюють ЗСУ. Застосовує танки для нанесення ураження на більші дистанції: не прямим наведенням 2 км, а до 10 км. Масово використовують БПЛА тактичного рівня, як і ЗСУ від початку війни.
- Серйозна протиповітряна оборона вздовж лінії фронту, яка унеможливлює ефективне використання авіації.
- Системи РЕБ. Росіяни навчилися використовувати їх, щоб глушити не лише зв'язок і безпілотники ЗСУ, а й свої.
- Доволі серйозні інженерні оборонні укріплення.
Але адаптації армії РФ не вистачило для наступальних дій.
Проблеми армії РФ:
- офіцерський склад;
- низька низова ініціатива;
- політичне керівництво РФ ставить непідйомні завдання армії, як-от наступальні операції.
Військовий експерт зазначає, що не варто очікувати повторення Харківської операції, адже вона відбувалась в унікальному контексті, який вже не повториться. "Це питання в площині ешелонованої оборони", – додає він.
"Найбільш ешелонована оборона з інженерними загородженнями створена армією РФ на півдні України. Росія не може зняти великі угруповання солдатів зі сходу та перекинути їх на південь. У них слабо захищена прикордонна смуга.
Скоріше за все, ЗСУ проводитимуть серію операцій з прориву трьох ліній оборони РФ: прорвали першу лінію, підійшли до другої, перегрупувалися, прорвали і її", – прогнозує аналітик.
Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ
Бєлєсков каже, що хоч тема з контрнаступом перегріта, але очікування та ставки дуже високі.
"Контрнаступ – це імператив, яким підводять нас до активних дій. Ми не можемо й далі сидіти в глухій обороні та чекати, поки росіяни настільки сточаться, щоб їх можна було швидко відкидати.
Базовий сценарій контрнаступу – повернути значну частину території, звільнити людей. Підтримувати рівень уваги до країни, показуючи відповідні результати, щоб позитивний цикл продовжувався. Й надалі руйнувати міфи щодо Росії та її армії.
Зараз ми маємо руйнувати міф про те, що росіяни набудували велику кількість інженерних укріплень і саме це їх врятує", – каже експерт.
Бєлєсков вважає, що поки Путін буде президентом Росії, повне завершення протистояння малоймовірне. Експерт прогнозує, що після нинішньої контрнаступальної кампанії Україну чекає деяке зменшення інтенсивності боїв на лінії розмежування без певних політичних рамок.
"Причина – брак у росіян техніки, боєприпасів і бойового духу, як заявила керівниця національної розвідки США Евріл Гейнс на початку травня. Росія відстріляла значну частину ракетного потенціалу.
Те саме стосується й української сторони. Наші західні партнери лише почали нарощувати темпи виробництва озброєння. Вихід на необхідний рівень виробництва артилерійських боєприпасів — 2025-2026 роки.
Якщо Україна краще використає цей час, настане кінцевий розділ протистояння. Інакше ми не можемо виключати того, що наступники Путіна будуть реваншистами.
Зараз у росіян немає потенціалу проводити масштабні наступальні дії. Нам доведеться стримувати локальні дії армії РФ на лінії розмежування, яка все одно залишиться.
Паралельно з цим важливо нарощувати потенціал ППО. Займатися економічним розвитком країни. Перетворювати Україну в аналог Ізраїлю у Центрально-Східній Європі, який з одного боку стримував би можливі витки агресії, а з іншого – розвивався", — каже Бєлєсков.
