Як українські фермери створили імпровізовані машини для розмінування і самотужки очищують землю
Британське видання The Guardian пише про ноу-хау, до яких змушені вдаватися українські фермери, щоб розмінувати землю і зберегти свій бізнес на плаву. Далі скорочений переклад тексту.
За тижні, протягом яких російські війська окупували молочну ферму в Гусарівці, майже всі її 2500 голів великої рогатої худоби загинули. Коли ферма була звільнена, туші вкривали землю.
Працівники ферми в цьому селі поблизу Балаклії, що на Харківщині, теж постраждали. Шестеро з робітників ферми під час окупації пішли подоїти корів і так і не повернулися. Їхні останки досі не знайдені.
Росіяни вже давно пішли, але наслідки окупації завдають шкоди селу Гусарівка. Будівлі зруйновані, а земля засіяна мінами. Доки ці пристрої не будуть знешкоджені, не можна буде сіяти зернові, а 230 уцілілих голів худоби не можна буде вивести на пасовище.
Ферма в Гусарівці. Фото: Emre Çaylak/The Guardian
Харківська обласна група розмінування допомогла обстежити будівлі та подвір'я, але вони та міжнародні організації, що їх підтримують, не можуть очистити всі сільськогосподарські угіддя через масштаб замінування. Територія України, що зазнала впливу війни, а отже, потенційно замінована, становить до 25 мільйонів гектарів, що дорівнює розміру Великої Британії.
Благодійна організація Halo Trust, що займається розмінуванням, заявляє, що Україна зіткнулася з "найсильнішим забрудненням наземними мінами, яке світ бачив з часів Другої світової війни". Український уряд починає розміновувати підконтрольну йому територію, одночасно проводячи контрнаступ, спрямований на звільнення решти.
"Уряд України планує повернути понад 470 000 гектарів найцінніших сільськогосподарських земель до продуктивного використання протягом чотирьох років, — заявила міністерка економіки Юлія Свириденко. — Ми плануємо обстежити, очистити та повернути до використання більшу частину потенційно забруднених територій протягом 10 років".
Україна, Halo Trust та інші благодійні організації наполягають на тому, щоб розмінування було в центрі уваги конференції з відновлення України, яка розпочинається в Лондоні в середу, як перший крок у відновленні сільськогосподарського сектору.
"Конференція з відновлення України має стати початком безпрецедентних зусиль з відновлення галузі, яка годує решту світу", — сказав Джеймс Коен, генеральний директор Halo.
У Halo працює 800 українських співробітників, які займаються розмінуванням, і очікується, що наступного року ця цифра подвоїться, але за українським законодавством вони не мають права самостійно вилучати та знищувати міни. Вони можуть лише наносити їх на карту і позначати місця, де вони містяться — це обмеження уповільнює процес розмінування.
Над адміністративним розв'язанням проблеми працюють, але керівник фермерського господарства у Гусарівці Юрій Вовченко не може чекати на конференції й правову реформу. Уряд вже вимагає сплати податків, а землевласники очікують щомісячної орендної плати. "У мене є два варіанти: збанкрутувати та стати безхатченком, або я можу вижити й щось зробити", — каже він.
Артилерійські снаряди, знайдені на фермі в Гусарівці. Фото: Emre Çaylak/The Guardian
Вовченко та його робітники самі розчищають свою землю. Спочатку вони перетягують довгу мотузку через кожне поле, щоб зачепити розтяжки, а потім ходять по землі, шукають міни, викручують детонатори та складають їх рядами. Він сказав, що вони знайшли тисячі мін, і показав нещодавні фотографії купи протитанкових мін в одній зі своїх вантажівок. Досі їм щастило, що жодна з мін не здетонувала.
Сучасні технології розмінування починають надходити в Україну. На околиці Ізюма, неподалік від Гусарівки, обласна служба з надзвичайних ситуацій використовує робота-сапера хорватського виробництва, розміром з великий бульдозер. Він розчищає землю під пошкодженими електроопорами, щоб можна було розпочати ремонтні роботи.
До завершення цих робіт пройдуть місяці. Тим часом деякі місцеві фермери виготовили малобюджетні копії комерційних роботів. На фермі Олександра Кривцуна в селі Гракове, що за 60 км на північ від Ізюма, робітники приварили частини покинутого російського танка і бронеавтомобіля до старого трактора і його борони, а потім під'єднали їх до пульта дистанційного керування.
Машина для розмінування, яку Олександр Кривцун використовує для розмінування своїх сільськогосподарських угідь. Фото: Emre Çaylak/The Guardian
У результаті машина виглядає так, ніби вона з фільму "Шалений Макс". Оператор сидить на безпечній відстані в ковші бульдозера, зручно облаштованому дерев'яним ящиком і подушками, і працює з пультом дистанційного керування, підриваючи міни.
Читайте також: Розмінуй, якщо зможеш. Чого не вистачає для гуманітарного розмінування?
"Ми зрозуміли, що не можемо дочекатися початку посівних робіт, тому взяли справу у свої руки. Ми подивилися, як виглядають іноземні машини, і власноруч зробили щось подібне", — розповідає Кривцун.
На вдосконалення пішло близько двох місяців. Відтоді вони зробили подібні пристрої для п'яти інших фермерів поблизу, і тепер у них є черга клієнтів на їхні машини. "Обставини роблять нас новаторами, — каже він. — Вони спонукають нас мислити по-новому".
