Чому не вдався "заколот" у Росії і Пригожин пішов на угоду – ISW
У свіжому звіті експерти Інституту вивчення війни (ISW) аналізують дії Пригожина і підконтрольної їм ПВК "Вагнера" та реакцію російської влади на спробу заколоту у РФ. ТЕКСТИ наводять ключові висновки.
В огляді зазначається, що російські джерела припускають, що за посередництва білоруського диктатора Олександра Лукашенка було досягнуто домовленості про припинення збройного заколоту групи "Вагнера" 23-24 червня, в тому числі про можливу причетність до цього керівника адміністрації Путіна.
Російське опозиційне видання Meduza, посилаючись на джерела в Кремлі, повідомило, що Пригожин спочатку намагався зв'язатися з адміністрацією президента Росії опівдні 24 червня, коли бойовики Вагнера рухалися на північ з Ростова-на-Дону в напрямку Москви, але Путін відмовився розмовляти з керівником "Вагнера".
Читайте також: "Стрибок зека". Як Пригожин ходив на Москву (карта)
Meduza зазначає, що після того, як Пригожин побачив відсутність широкої військової підтримки дій ПВК і змінив свою думку про перспективи "Вагнера", Кремль вдався до переговорів за участю Лукашенка, керівника адміністрації президента Росії Антона Вайно і посла Росії в Білорусі Бориса Гризлова.
Відомий прокремлівський мілблогер також поставив під сумнів те, що угода притягне Вагнера або Пригожина до відповідальності за загибель щонайменше 13 російських військовослужбовців. Місцеперебування Пригожина неможливо перевірити, окрім того, що він виїхав з Ростова-на-Дону пізно ввечері 24 червня.
Аналітики зазначають, що наслідки збройного повстання "Вагнера" до кінця невідомі, як і те, чи буде реалізована угода, чи всі залучені сторони повністю її виконають, що Кремль і Міністерство оборони Росії мають намір робити з особовим складом "Вагнера", і чи підуть бойовики ПВК на співпрацю, попри бажання Пригожина. Наслідки угоди Лукашенка-Пригожина для керівництва російського міністерства оборони також залишаються неоднозначними.
Експерти інституту, додають, що будь-які зміни в керівництві Міноборони стали б значною перемогою Пригожина, який пояснював свій збройний заколот прямими звинуваченнями Шойгу і Герасимова у загибелі десятків тисяч російських солдатів в Україні.
Читайте також: Танк у цирку. Як "вагнерівці" залишали свої позиції у Ростові під овації жителів (ФОТОРЕПОРТАЖ)
"Той факт, що "Вагнер" повертається до своїх тренувальних таборів з військовою технікою, вказує на те, що Кремль має намір зберегти принаймні певні елементи особового складу ПВК, а не намагається негайно його демобілізувати, хоча майбутнє командування "Вагнера" та його організаційної структури залишається неясним. Голова комітету з оборони Державної думи Росії Андрій Картаполов оголосив 25 червня, що Державна дума працює над законом, який регулюватиме діяльність приватних військових компаній (ПВК), але підкреслив, що забороняти "Вагнера" не потрібно, оскільки це "найбільш боєздатний підрозділ в Росії", – пишуть експерти ISW.
Також аналітики вказують на те, що нові подробиці про склад підрозділів "Вагнера", які наближалися до Москви 24 червня, свідчать про те, що Пригожин, найпевніше, не зміг би вести активні бойові дії в Москві без додаткової підтримки. "Можливо, Пригожин став більш схильним до ймовірних переговорів з Лукашенком, коли ці недостатні сили наближалися до Москви, а часу на отримання необхідної військової підтримки для потенційного збройного конфлікту з МО залишалося все менше і менше", – підсумовується в огляді.
