Ядерні загрози Путіна посилюватимуться в міру розгортання контрнаступу України
"Світ має прислухатися до застережень України, поки не пізно", – пише у статті для аналітичного центру The Atlantic Council експертка Діана Френсіс, аналізуючи ядерну загрозу з боку Росії, що невпинно зростає з початком контрнаступу ЗСУ.
Автор: Діана Френсіс — старша наукова співробітниця Євразійського центру The Atlantic Council, головна редакторка National Post у Канаді, авторка десяти книжок і інформаційного бюлетеня про Америку.
Переклад: Павло Космачевський.
Контрнаступ України все ще перебуває на початковій стадії, але вже зростають побоювання, що Росія може врешті-решт вдатися до відчайдушних заходів, щоб уникнути поразки. Наразі побоювання зосереджені насамперед на брязканні Володимира Путіна ядерною зброєю, яке, як очікується, посилиться з розгортанням контрнаступу.
Президент України Володимир Зеленський нещодавно попередив, що Москва може мати намір підірвати окуповану Росією Запорізьку атомну електростанцію на півдні України. Тим часом президент США Джо Байден 19 червня визнав, що загроза застосування Путіним ядерної зброї «реальна». Кілька днів потому голова української військової розвідки Кирило Буданов звинуватив Росію в мінуванні ставка-охолоджувача, який використовується для контролю температури на реакторах Запорізької АЕС. Очевидно, що окупована атомна станція, яку підірвали, стає ядерною зброєю.
Запобігання цьому повинно бути міжнародним пріоритетом. Опади від детонації на АЕС поширилися б на багато країн за лічені години.
Крім самої України, під серйозною небезпекою опинилися б Білорусь, Молдова, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Румунія, Сербія, Угорщина, Словаччина, Чехія та Росія, згідно з аналізом Українського гідрометеорологічного інституту.
Росія окупувала українську Запорізьку АЕС з перших тижнів вторгнення. Минулого літа Кремль дозволив Міжнародному агентству з атомної енергії (МАГАТЕ) дистанційно контролювати безпеку його роботи. Але у квітні 2023 року представники МАГАТЕ почали попереджати про зростання ризиків і закликати до додаткових заходів для захисту станції. Оскільки зараз триває довгоочікуваний контрнаступ України, тривога зростає.
Читайте також: Якими є сценарії ймовірного теракту росіян на ЗАЕС та його наслідків
Твердження Зеленського про те, що Кремль планує влаштувати ядерну катастрофу в Україні, зовсім не надумані, враховуючи те, як сили Путіна навмисно спустошували країну протягом останніх шістнадцяти місяців. Російська армія, що вторглася, замінувала територію розміром зі Швейцарію, змусила переміститись понад десять мільйонів людей і зруйнувала десятки українських міст. Безліч житлових будинків, шкіл і лікарень перетворені на руїни. Всеосяжна та методична кампанія бомбардувань націлена на цивільну інфраструктуру всієї країни.
Останніми тижнями Росію підозрюють у підриві Каховської дамби на півдні України, що спричинило екологічну катастрофу. Проте навіть цей безпрецедентний акт екоциду не зміг зупинити контрнаступ України. Оскільки військове становище Росії, як очікується, стане все більш похмурим у найближчі тижні та місяці, ймовірність подальших екстремальних заходів зростатиме. «Їм тут постійно потрібна дестабілізація. Вони хочуть, щоб світ тиснув на Україну, щоб вона припинила війну», – прокоментував Зеленський.
Путін погрожує ядерною зброєю з перших днів повномасштабного вторгнення Росії.
На початковому етапі війни він публічно перевів свої ядерні сили в стан підвищеної готовності. У вересні 2022 року під загрозою зриву вторгнення він знову натякнув на можливу ядерну відповідь, попередивши: «Я не блефую».
Не всі в останньому переконані. Колишній російський дипломат Борис Бондарєв, який пішов у відставку після торішнього вторгнення, сказав Newsweek на початку 2023 року: «Сьогодні [Путін] блефує, і ми знаємо, що він блефував щодо ядерних загроз. Українці повернули частину своєї території, а ядерної відплати не було. Якщо ви боїтеся, що Путін використає ядерну зброю, то ви вже програєте війну проти нього, а він виграє».
Інші застерігають від можливої впевненості [у тому, що Путін не вдасться до ядерної зброї]. Нещодавнє руйнування Каховської дамби змусило багатьох спостерігачів переглянути свій попередній скептицизм щодо готовності Росії застосувати ядерну зброю в Україні. Путін також перетнув ще одну червону лінію, пообіцявши розмістити ядерну зброю в Білорусі. Зараз російський диктатор тримає в заручниках усіх європейців, погрожуючи смертельним вибухом на найбільшій атомній станції континенту, і переміщує ядерну зброю ближче до серця Європи.
Світ має прислухатися до застережень України, поки не пізно. Вперше Зеленський забив тривогу щодо Каховської дамби в жовтні 2022 року, але міжнародна спільнота не відреагувала. Після руйнування дамби відносно слабка та неефективна міжнародна реакція посилила побоювання, що Росія сприйме це як зелене світло для подальших кроків.
Наразі більшість міжнародної уваги, здається, зосереджена на розміщенні Путіним ядерної зброї в Білорусі.
«Я абсолютно вірю, що переміщення зброї до Білорусі вимагає однозначної відповіді з боку НАТО», — заявив нещодавно президент Польщі Анджей Дуда перед зустріччю з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Важливо, що рішення Росії розгорнути ядерну зброю в Білорусі навіть викликало критичну реакцію з боку китайських офіційних осіб, які знову закликали до деескалації та нагадали Росії, що її лідери підтвердили свою позицію проти ядерної війни на своєму саміті з Китаєм у Москві в березні 2023 року.
Зрештою, неможливо дізнатися, чи є ядерні загрози Росії справжніми, але західні лідери не можуть дозволити тактиці ядерного шантажу Путіна досягти успіху. Якщо брязкання ядерною зброєю російського диктатора дозволить йому врятувати вторгнення в Україну, він зробить це знову, а інші підуть за ним. Щоб запобігти цьому кошмарному сценарію, Захід повинен відповісти рішуче, посиливши підтримку України у військовому, дипломатичному та економічному планах. Єдиною розумною відповіддю на безрозсудне ядерне залякування Росії є посилення міжнародної прихильності до перемоги України.
Паралельно з посиленням підтримки України необхідно направити міжнародних спостерігачів для моніторингу ситуації на Запорізькій атомній електростанції та інших об’єктах української інфраструктури, які Росія потенційно може атакувати. Необхідно також чинити сильний тиск на Китай та Індію, щоб вони засудили ядерні загрози Росії. Вторгнення в Україну вже змінило клімат міжнародної безпеки. Не можна дозволити Путіну нормалізувати ядерний шантаж.
