Загроза теракту росіян на ЗАЕС: як сприймати нагнітання інформації
Медіаекспертка, засновниця ініціативи “Як не стати овочем” Оксана Мороз дає кілька порад, як сприймати нагнітання інформації довкола ймовірного теракту росіян на ЗАЕС. Нижче пряма мова експертки з інформаційної гігієни.
Що буде на ЗАЕС? Як розуміти заяви Буданова та Зеленського? Попередження ЗСУ? «Тихий голос» Заходу? Чому наша розвідка кричить, а західні (відносно) мовчать?
Де-факто, ми опинилася всередині інформаційної операції. Вкотре.
Буданов та Зеленський інформують Захід та українців. Бо вже були «24 лютого», «Каховська ГЕС» та інші кейси, коли не попередили.
ЗСУ готується до всіх варіантів та інформує про зміни. Бо вже були «24 лютого», «Каховська ГЕС»… і чекати від рф можна всього і завжди.
Захід веде свою гру. Зараз їм вигідно говорити так, як вони це роблять – напівтихо, але попередивши, але і сказавши, що загрози не бачать… У них свої інтереси і з нашими вони НЕ обов’язково мають збігатися.
«Магічні спеціалісти» та псевдоексперти нагнітають паніку та змагаються «хто дасть гірший прогноз». Хайп – це їхній бізнес. Негативні прогнози зараз «купують» краще.
У всіх свої задачі. І це нормально.
Ми ж стали «заручниками» інформаційних операцій / ворога, який готовий на все і завжди / геополітики / корисних ідіотів і ще багато чого.
Що ж робити?
1) Готуватися до гіршого, щоб радіти кращому.
Всі ключові органи/міністерства свої рекомендації дали.
2) Мінімізувати (виключити) анонімні та російські джерела (вони точно розхитують у шкідливий для нас бік).
3) НЕ слухати псевдоекспертів. Особливо тих, які стали експертами по АЕС/терактам пару тижнів тому. Їх біо/попередні "спеціалізації" легко гугляться.
4) Критично ставитися до заяв експертів реальних – їх думки важливі, проте, навряд чи вони володіють повною інформацією, щоб відкалібрувати свої прогнози.
5) НЕ випадати з інфополя, але і не скролити новини 24/7.
Все інше – до психологів. Саме вони мають пояснити, що треба робити з тим і тоді, коли ми не можемо на щось вплинути / змінити.
І так, питань було б значно менше, якби влада зробила «один голос/один процес» у комунікуванні загроз такого рівня.
