"Людина – рухоме майно". Список золотих неписаних істин армійського життя від Ярини Чорногуз
Поетка та військова Ярина Чорногуз сформувала список золотих неписаних істин армійського життя, як вона каже, з присмаком гіркого гумору та іронії. "Далі буде трошки матів, тож усім хто їх вважає невихованістю – закрити очки та вушка і далі не читати", – додає Чорногуз.
- Золоте, в рамочці: «Якщо ти їбашиш, будеш їбашити ще більше».
- Позолочене, славнозвісне, вічно-незникоме, мов вода: «Ініціатива їбе ініціатора».
- Вилите зі сталі: «В армії все можна, головне не спалитись».
- Залізне: «Якось то воно буде, бо ще ніколи не було, щоб якось та й не було».
- Античне, вилите з бронзи, сповнене поетики парадокса, просить перекладу латиною: «Поспішай і жди, стій-на-місці – йди сюди».
- Дерев‘яне, прописане майже непишучим перманентним маркером над сортирним савєцким тримачем у формі зедки: «Якщо брешеш – бреши до кінця».
- Глянцеве, тактіческе з відтінком рожевого: «У будь-якій незрозумілій ситуації – виглядай круто».
- Виписане потом: «Отримав наказ – не поспішай його виконувати, бо наказ може змінитися».
- У формі бірки: «Людина – рухоме майно».
- Молитовне: «Можеш стояти – сиди, можеш сидіти – ляж, можеш лежати – спи».
- Бетонозалізне, старе заїжджене: «Квадратне котиться, кругле носиться»
- «Тут людей немає, тут тільки військовослужбовці".
- «Можна робить або по-нормальному, або по-воєнному".
- «Не шукай в армії справедливості».
- На держаку від лопати: «Ви копайте поки що тут, а я уточню де треба».
