У Кремлі нині засідає "колективний Путін", – FT
Реакція Кремля на нещодавній бунт Євгенія Пригожина свідчить про те, що там зараз остаточно вкоренився «колективний Путін».
Про це в статті для Financial Times пише експерт австрійського «Інституту гуманітарних досліджень» Іван Крастєв, інформує Zn.ua.
"Путін-індивідуум був розлючений і принижений зрадою «Вагнера», він вийшов в ефір телебачення, погрожуючи «бути суворим». Але «колективний Путін» дійшов висновку, що було б мудріше провести переговори з заколотниками й знайти стратегію виходу", – пише Крастєв.
Тепер стало також відомо, що Путін зустрівся з Пригожиним та іншими командирами «Вагнера» 29 червня. Для людини, одержимої ідеєю зради та зрадництва, це була гірка пігулка, яку треба було проковтнути.
«Що ж змінилося? Передусім відносини між Путіним і російськими елітами. Тепер він боїться їх не менше, ніж вони його. Він боїться не стільки їхнього голосу, скільки того, що вони відвернуться. Багато хто з його найближчих соратників звинувачує його особисто в нинішньому стані справ. Саме рішення Путіна використати конкуренцію між «Вагнером» і Міноборони призвело до того, що «Вагнер» пішов на Москву», – зауважує автор.
Фото з відкритих джерел
Бунт Пригожина виявив центральну суперечність кадрової політики Путіна. Для перемоги у війні йому потрібні амбітні, безжальні лідери, такі як ватажок «Вагнера». Однак, щоб убезпечити свою владу і гарантувати єдність еліт, йому потрібно спиратися на нехаризматичних діячів, таких як міністр оборони Сєргєй Шойгу і начальник Генштабу генерал Валєрій Герасимов.
«Секрет колоніальних воєн полягає в тому, що вони можуть бути успішними лише тоді, коли про них забувають. Війна Путіна не виняток. Його наполягання на тому, що бойові дії в Україні - це нібито спеціальна військова операція, а не справжня війна, було спробою запевнити росіян, що в їхньому житті насправді нічого не змінилося. Але насправді змінилося все. Найманці Вагнера зруйнували фасад нормальності, який був дуже важливий для Кремля», – пише Крастєв.
Він додає, що тепер не достатньо просто захищати рівень життя, щоб переконати росіян, що їм немає про що турбуватися. Всі перевороти починаються зі змови. Невдалі перевороти закінчуються параноєю. Тому логічно очікувати кардинальних змін у верхах Кремля. Але ці очікування можуть виявитися хибними. Чистки на нижчих рівнях спецслужб неминучі, але неясно, чи ризикне Кремль піти на зміни вище.
«Тепер, після заколоту «Вагнера», Путін стоїть перед складним вибором. Він навряд чи може відправити у відставку військове керівництво Росії, не визнавши, що Пригожин мав рацію. Але навряд чи він зможе виграти війну з цим керівництвом. Повстання «Вагнера» посилило «колективного Путіна»», – вважає експерт.
Крастєв застерігає, що не варто розцінювати похід Пригожина на Москву як передвісника кінця режиму Путіна, це означало б видавати бажане за дійсне. Але було б і помилкою нехтувати його значенням. Бунт найманців сигналізує про перехід влади від «Путіна-царя» до «колективного Путіна».
