Як Захід може знищити вірус "Вагнера" – The Economist
У колонці для британського тижневика The Economist актор і співпрезидент Фонду Клуні за правосуддя Джордж Клуні та Джон Прендергаст – співзасновник розслідувальної організації The Sentry, що відстежує тих, хто наживається на війнах в Африці, – пишуть про майбутнє ПВК "Вагнера". ТЕКСТИ наводять переклад матеріалу.
Після того, як 24 червня група "Вагнера" відмовилася від походу на Москву, посилилися спекуляції про те, що станеться з сумнозвісною російською воєнізованою компанією та її лідером Євгенієм Пригожиним.
На тлі повідомлень про те, що президент РФ Владімір Путін цікавиться активами й дислокацією військ "Вагнера", а статус і місцеперебування самого Пригожина оповиті таємницею, майбутнє групи – і її великої бізнес-імперії – залишається неясним.
Очевидним є те, що "Вагнер" був однією з найуспішніших зовнішньополітичних ініціатив Росії за останнє десятиліття. Група дозволила Росії розширити свій вплив на нестабільні держави, особливо в Африці, просуваючи свої економічні інтереси, часто насильницькими методами.
Нинішня нестабільність "Вагнера" надає США та міжнародній спільноті безпрецедентну можливість протистояти використанню Росією за кордоном цієї сили, що підживлюється жорстокістю і корупцією.
Російський найманець з ПВК "Вагнера" у ЦАР. Фото з відкритих джерел
Центральноафриканська Республіка (ЦАР) – це місце, де метод "Вагнера" можна побачити найповніше. У цій країні російська ПВК створила посібник, як захопити уряд, використовуючи брутально просту схему: захист режиму в обмін на концесії на видобуток корисних копалин.
"Вагнер" допоміг президенту країни Фостену-Аршанжу Туадері набрати, навчити та спорядити паралельну армію, покликану захищати проросійський режим, яка використовувала масове насильство для придушення опозиції й отримання контролю над величезними концесіями на видобуток корисних копалин.
Після того, як лідери угруповання надали ліцензію на мародерство, "Вагнер" використовував терор для приватизації та виснаження мінеральних багатств країни, отримуючи плату золотом із зони конфлікту та кривавими діамантами. Зловмисна присутність "Вагнера" загострила низку гуманітарних криз у країні, що призвела до підвищення рівня смертності, який більш ніж удвічі перевищує аналогічний показник у будь-якій іншій країні світу.
Стратегія "Вагнера" в ЦАР полягала в тому, щоб "не залишати слідів", вбиваючи очевидців і цивільних, включно з жінками й дітьми, згідно з нещодавнім розслідуванням The Sentry, організації, яку ми спільно заснували, і яка прагне вивести з ладу багатонаціональні хижацькі мережі.
Розслідувачі Sentry опитали солдатів і силовиків у підпорядкуванні "Вагнера", які розповіли, що їх навчали катувати – відрізати руки й ноги, видаляти нігті, душити та спалювати людей живцем.
Ця стратегія, яка в різних формах використовується в Лівії, Малі, Судані та інших країнах, слугує інтересам Росії кількома способами. Відносно невелика кількість найманців допомагає за грубі гроші розширити глобальний вплив країни, пропонуючи російському уряду неправдоподібне заперечення того, що він підтримує режими-парії.
Такий підхід одночасно створює різноманітний набір дійних корів на чорному ринку в той час, коли санкції, пов'язані з війною РФ в Україні, обмежили доступ Росії до іноземної валюти та світових ринків. А "Вагнер" слугує головній російській стратегічній меті: підриву демократії в Африці.
Структура компаній, контрактів і найманців ПВК "Вагнера", ймовірно, буде змінюватися. Все залежить від того, як Путін вирішить управляти цими цінними активами і якою мірою він зможе контролювати те, що, безсумнівно, буде суперечливим перехідним періодом.
Незалежно від того, чи збережеться або зміниться її назва, чи буде вона об'єднана з одним або кількома російськими приватними військовими підрядниками або перетворена на державну структуру, група "Вагнера" залишається економічно ефективним способом для Росії розширити свій вплив. Домовленості групи є надто прибутковими для Росії та її авторитарних союзників, щоб їх змінювати.
Коротко кажучи, в будь-якій потенційно модифікованій формі вірус "Вагнера" буде жити. А плутанина поточного моменту надає ідеальну можливість для США та міжнародної спільноти загалом вжити заходів як проти самої організації, так і проти її творця.
У червні Міністерство фінансів США наклало санкції на пов'язані з "Вагнером" компанії, які торгують кривавими діамантами та золотом із зони конфлікту в Африці. Але для протидії загрозі, яку модель "Вагнера "становить для глобального миру, прав людини й належного врядування, необхідна більш потужна стратегія.
США, ЄС та іншим союзникам слід зосередитися на притягненні "Вагнера" до фінансової та юридичної відповідальності. Вони мають створити спеціальну коаліцію, спрямовану на демонтаж бізнес-імперії угруповання, спираючись на досвід аналогічних зусиль, спрямованих проти Ісламської держави та Аль-Каїди.
Посилення санкцій може створити охолоджувальний ефект для тих, хто розглядає можливість майбутніх альянсів з "Вагнером" – чи хай як називався б його наступник – і ускладнити фінансування системи.
Міжнародна спільнота також має визначити пріоритетом розслідування і переслідування тих, хто несе найбільшу відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєних бойовиками "Вагнера" чи тими, хто був під їхнім "дахом".
Переслідування тих, хто отримує вигоду від ультранасильницького грабунку "Вагнера", від компаній, що володіють шахтами, до посередників у сусідніх державах Перської затоки та Росії, є великою невиконаною обіцянкою. Такий підхід не лише послабить великий гвинтик російської колоніальної грабіжницької машини, а й позбавить африканські клептократії та транснаціональні мережі, які їх підтримують, стимулів вступати в подібні експлуататорські відносини або підтримувати їх.
Настав час створити міру відповідальності за цю жорстоку модель захоплення держав і активно протидіяти її поширенню. Незалежно від того, як мутуватиме загроза "Вагнера", міжнародна спільнота може прояснити її майбутнє.
