Надто залежна від США Європа, що роками ігнорувала російську загрозу, не готова до Трампа 2.0, – Лукас
Британський журналіст, старший радник Центру аналізу європейської політики (CEPA) Едвард Лукас пише про те, що європейці не до кінця усвідомили свою залежність від Сполучених Штатів у питанні безпеки. ТЕКСТИ наводять скорочений переклад статті експерта.
Протягом трьох десятиліть після 1991 року європейці ігнорували загрозу з боку Росії та Китаю, економили на обороні та сприймали Сполучені Штати як належне. Тепер вони витрачають більше на оборону, бояться Росії та непокояться щодо Китаю.
Але вони ще не до кінця усвідомили свою залежність від Сполучених Штатів і небезпеку, яку вона становить. Європейці були не готові до першого терміну Дональда Трампа. Зараз вони застосовують той самий легковажний підхід до того, що букмекерські контори кажуть, що його шанси на переобрання в 2024 році – один до трьох, і, що, можливо, ще важливіше, до хвилі громадської думки, на якій він опинився.
Фото: AFP/ GETTY IMAGES
Багато хто у Вашингтоні – не лише прихильники Трампа – вважають, що США перевантажені і їм слід залишити Україну європейцям, зосередившись на Китаї.
Щоправда, перше президентство Трампа не стало геополітичною катастрофою, яку пророкували його критики. Військова присутність США в Європі збільшилася після багатьох років скорочення. Альянси вижили.
Але довіра до НАТО ґрунтується на готовності президента США вступити у війну, щоб захистити союзників.
Якби Владімір Путін, можливо, підбадьорений патовою ситуацією в Україні, вирішив перевірити цю рішучість, приміром, "незначним" вторгненням в Балтійському регіоні, як би відреагував президент Трамп 2.0? Військовою силою чи телефонним дзвінком до Кремля?
Ми не знаємо. Але ми знаємо, що Європа матиме мало впливу на це. Україна показала свою стратегічну незахищеність. Британія і Франція мають ядерний потенціал на крайній випадок, а Фінляндія і Польща мають непомітну, звичайну, високоточну зброю, яка діє як своєрідне субстратегічне стримування. Але принаймні протягом наступного десятиліття європейські союзники не матимуть достатньої сили, щоб відбити російську атаку. Все, як завжди, залежить від американців.
Головне питання тут – "Чому?" Європейським союзникам не бракує ні людей, ні грошей. Їхнє населення становить 590 мільйонів (у США – 330 мільйонів). Їхній сукупний ВВП становить близько 18 трильйонів доларів (США – 26 трильйонів доларів).
Однією з причин такої бездіяльності є політичний процес: у мирний час виборці зазвичай віддають перевагу соціальним витратам. Інша, складніша причина полягає в тому, що особи, які приймають рішення і формують громадську думку, вважають, що США потребують союзників і тому готові платити за їхню безпеку.
Колись такий підхід, можливо, здавався економним, хоча й цинічним. Зараз він бачиться самовдоволеним і дорогим.
Війна в Україні показала межі американської схильності до ризику. Адміністрація Байдена надавала зброю, але завжди була обмежена побоюваннями ескалації. Рішення (щодо танків, ударів на великі відстані та бойових літаків) ухвалювалися із запізненням або взагалі не приймалися.
Це дало Росії час для зміцнення своєї оборони. Українці вже заплатили жахливу ціну. Якщо Росія не зазнає поразки в Україні, на всю Європу чекають десятиліття небезпеки.
Уявіть собі, якби Європа почала серйозно ставитися до внутрішньої та зовнішньої безпеки після одного з багатьох тривожних дзвінків, які довго ігнорувалися в минулому, таких як кібератака Росії на Естонію в 2007 році.
Зараз європейські союзники можуть стати потужним глобальним партнером Сполучених Штатів не лише щодо Китаю, а й щодо інших нагальних глобальних проблем. Це означатиме витрати та відповідальність. Але це також принесло б привілеї, і не в останню чергу те, що до них ставитимуться серйозно.
