Повернувся з Фінляндії воювати за Україну. Яким був Ігор Суботяк, що загинув під час порятунку людей у Покровську
7 серпня від обстрілу в Покровську, під час порятунку людей із завалів загинув Ігор Суботяк, який повернувся з Фінляндії воювати за Україну.
"Підступна атака на Покровськ забрала життя коломиянина Ігоря Суботяка – військовослужбовця Івано-Франківського зонального відділу Військової служби правопорядку.
Після влучання першої ракети у житловий будинок він був на місці події. Прийшов на допомогу людям, які опинились у смертельній небезпеці через pociю.
За декілька хвилин ворог кинув другу ракету на Покровськ, повторно обстріляв місце, де тривала рятувальна операція. На превеликий жаль, Ігор отримав поранення, не сумісні із життям", – написав міський голова Коломиї Богдан Станіславський.
Як повідомили в Товаристві українців у Фінляндії, з початком повномасштабного вторгнення Росії Ігор, не вагаючись ні секунди, залишив своє розмірене спокійне життя у Фінляндії та повернувся до України захищати її.
"Ігор був надзвичайно талановитою людиною з десятками захоплень та умінь, які сам опанував – блискучий бандурист, вокаліст та актор, неперевершений шахіст. Він був вірним другом з красною душею та щирим серцем, готовий допомогти при найпершій потребі. Та найбільше захоплювала його безмежна любов до рідної України.
В житті української громади Фінляндії Ігор був дуже активним та значимим. Він був провідним учасником хору Товариства українців у Фінляндії “Переспів” та актором Українського театру Фінляндії. Його гра на бандурі та неперевершений голос зачаровували усіх", – розповіли про загиблого захисника в Товаристві українців у Фінляндії.
Письменник, військовослужбовець ЗСУ й автор ТЕКСТІВ Артем Чапай написав щемливий допис про загиблого побратима, опублікувавши фото Ігоря.
Ігор Суботяк. Фото Артема Чапая. "Маю пів телефона його фото, бо фотографував його найбільше, як найближчу людину. Цю фотографію ми мали при наступному спільному виїзді в місто перезняти так, щоб жовтого та синього енергетиків у склянках було порівну. Не встигли", – написав Артем про загиблого друга.
Артем Чапай згадує Ігоря Суботяка як людину найвищих чеснот:
"Найкраща людина, з якою довелося познайомитися від початку війни. Людина, яка була емоційно найближчою в нашому підрозділі й одним із найкращих друзів узагалі.
Поки багато чоловіків правдами й неправдами намагалися виїхати за кордон, Ігор після 24 лютого повернувся з Фінляндії, де жив переважно вже 15 років. Він казав: 'Я подумав: ну як я там зможу ходити в сауну, коли вдома біда?'
Він найкраще в роті грав у шахи. Він грав на кількох музичних інструментах. Може, хтось пам'ятає відео, як він підбирає на бандурі пісню Челентано. В армії він почав учити англійську по Дуолінго і вже починав розмовляти нею.
Ми мріяли разом сходити в похід. Мріяли, що після війни приїду з дітьми до нього у Фінляндію.
29 серпня у нього мав бути день народження".