Що означає падіння рубля для здатності Росії вести війну, – The Economist
Британський тижневик The Economist аналізує, як падіння рубля вплине на здатність Росії продовжувати війну проти України. ТЕКСТИ наводять переклад статті.
14 серпня російський рубль опустився нижче позначки 100 за американський долар, що означає, що він коштує менше одного цента – найдешевше з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Ця валюта є однією з найгірших у світі цього року, її випередили лише такі вічно проблемні валюти, як аргентинський песо, венесуельський болівар і турецька ліра.
Наступного дня на екстреному засіданні російський центробанк підвищив процентну ставку з 8,5% до 12%. Хоча рубль трохи відновився після цього оголошення, він знову впав і все ще залишається набагато дешевшим, ніж у цей час минулого року, коли він становив близько 60 рублів за долар.
Фото ілюстративне. Джерело: RFE/RL/Serhii Nuzhnenko via REUTERS
Підвищення процентних ставок саме по собі навряд чи зможе швидко зупинити падіння валюти, що матиме наслідки для здатності Владіміра Путіна вести війну.
Часто валютні обвали спричиняються нервовими міжнародними інвесторами або втечею вітчизняного капіталу. Проте торгівля рублем, особливо щодо долара, залишається незначною. Санкції та контроль за рухом капіталу залишили Росію ізольованою від міжнародної фінансової системи.
Тому замість того, щоб відображати сукупні думки тисяч спекулянтів, поведінка рубля відображає хрестоматійну економічну модель, діючи як барометр відносного потоку експорту з країни (який заробляє іноземну валюту) проти імпорту (який має бути оплачений цими доходами).
Після того, як у грудні група великих багатих країн "Великої сімки" запровадила обмеження ціни на російську нафту на рівні 60 доларів, вартість експорту різко впала. З січня по липень доходи Росії були на 15% нижчими в доларовому еквіваленті, ніж за аналогічний період минулого року, і цей факт лише частково пояснюється нижчою світовою ціною на нафту. Імпорт різко зріс, оскільки уряд продовжує вести війну і купує товари для цього.
За перші сім місяців року профіцит поточного рахунку платіжного балансу Росії – показник того, наскільки більше іноземної валюти країна отримує, ніж витрачає, – впав на 86%, до $25 млрд.
З одного боку, це свідчить про те, що обмеження цін на нафту має вплив. Спроби ухилитися від цієї політики не компенсують вимушеності продавати частину нафти зі знижкою. Але, з іншого боку, це свідчить про те, що Росія шукає шляхи для продовження імпорту товарів. Наприклад, німецький експорт до дружніх сусідів Росії підозріло зріс.
Дешева валюта підвищує рублеву вартість нафтових доходів уряду, але вона також підвищує вартість імпорту. У червні віцепрем'єр-міністр Росії Андрєй Бєлоусов заявив, що тодішній курс 80-90 рублів за долар був найкращим для бюджету країни, експортерів та імпортерів. Коли торік рубль був набагато сильнішим завдяки доходам від продажу нафти, російський уряд був радий заявити про це як про доказ того, що західні санкції не спрацювали.
Тепер ця впевненість змінилася занепокоєнням. 14 серпня радник Путіна Максим Орєшкін написав колонку, в якій наголосив на важливості сильного рубля і поклав відповідальність за падіння валюти на центральний банк.
Екстрене підвищення ставки лише трохи допомогло рублю, і його зростання швидко розвернулося назад. Ізоляція Росії означає, що вищі відсоткові ставки навряд чи спокусять "гарячі гроші" (спекулятивні фонди, які прагнуть короткострокових прибутків).
Тепер у центрі уваги може опинитися внутрішній капітал, якому загрожує втеча. Посилення контролю за рухом капіталу, запроваджене у 2022 році і дещо послаблене цього року, може зупинити цей потік, але для цього потрібен час.
Іншим варіантом є пряме втручання на валютних ринках. Центральний банк РФ уже скоротив обсяги купівлі іноземної валюти. Згідно з бюджетним правилом, Росія купувала інші валюти в обмін на рублі, якщо у неї був надлишок доходів від нафти й газу, задля нарощування резервів.
9 серпня від цього правила відмовилися. Згідно з офіційними даними, на початок серпня валютні резерви країни становили 587 мільярдів доларів, що свідчить про те, що центральний банк має достатню міць для підтримки курсу рубля, якщо він цього забажає. Проблема полягає в тому, що близько $300 млрд з цих резервів заморожені Заходом.
Це залишає уряду вибір. Він може скоротити витрати, зокрема на збройні сили, щоб зменшити імпорт. Або ж, найімовірніше, удар візьме на себе цивільна економіка. Зростаюча інфляція і вищі відсоткові ставки послаблять купівельну спроможність пересічних росіян, змушуючи їх купувати менше іноземних товарів.
Таким чином, доля російської економіки буде вирішуватися не судженнями міжнародних фінансистів, а глибиною агресії Путіна.
