Як в Україні виробляють зброю-приманку для обману російських військ
Група українських експертів зі зброї займається виготовленням муляжів артилерійських гармат, радарних комплексів, ракетних установок та іншого озброєння з пластику, дерева, металу та пінопласту.
Про це пише The Guardian.
Ці вироби мають на меті відвернути увагу росіян та захистити справжню техніку та солдатів, які її обслуговують.
Журналісти видання побували на виробництві, де виготовляють копії сучасних систем озброєння – достатньо точні, щоб переконати російських операторів камер безпілотників і досвідчених солдатів на землі, що вони є справжніми військовими цілями.
Працівники підприємства вимірюють успіх тим, наскільки швидко їхні продукти знищуються. "Коли військові приходять до нас і кажуть: "У нас це закінчилося", це означає, що ми повністю виконали свою роботу", – каже один з них.
Фото: The Guardian
Видання пише, що всі працівники підприємства є співробітниками – відрядженими на невизначений термін – металургійної компанії "Метінвест", яка керувала заводом "Азовсталь" у Маріуполі.
У статті йдеться про те, що трьом топменеджерам компанії спало на думку виготовити зброю-приманку на початку війни, коли потік західного озброєння, яке допомогло стримати Росію, тільки-но почав надходити в Україну.
"Ми думали, що якщо росіяни побачать багато зброї, вони можуть злякатися просуватися вперед або обстрілювати територію. Це психологічна зброя", – каже один з них.
Усі команди працівників складаються з волонтерів. Це забезпечує довіру до групи, чий проєкт робить їх мішенню.
"Ми маємо довіряти один одному, ми не просто найняли людей з вулиці. Ми знаємо цих хлопців", – каже один із них.
Вони регулярно оновлюють свою "виробничу лінію", щоб імітувати нові надходження до українського арсеналу, який швидко розширюється, і робити більш реалістичні моделі.
Оскільки обидві сторони використовують приманки – українські військові висміювали Росію за розміщення надувних танків, які здувалися на місці – росіяни тепер проводять детальнішу розвідку, щоб перевірити дані, але команда вважає, що їхні розробки можуть бути на крок попереду.
Зокрема вони вдаються до трюків, щоб імітувати тепло справжніх систем зброї, тому моделі переконливі не лише вдень, а й уночі, під час розвідки тепловізійними прицілами.
"Ворог не дурний. Нам доводиться підлаштовуватися під реальність, ми завжди додаємо щось нове у свою роботу. І оцінюємо себе так – якщо нічого не відбувається, коли ми відправляємо нову модель, якщо вона не вражена, значить, ми щось не так зробили в конструкції", – пояснюють фахівці.
The Guardian описує процес виробництва. Після «замовлення» від ЗСУ фахівці спершу завантажують максимум зображень обладнання, яке вони відтворюють, потім обговорюють брухт чи дешеві матеріали, які виглядатимуть переконливо під камуфляжною фарбою. Вони використовують усе: від каналізаційних труб до викинутої дерев'яної тари та старих бочок з-під нафтопродуктів.
Коли нарешті стають до роботи, в приміщенні розклеюють масштабні роздруківки систем озброєння та ретельно виміряні трафарети для кожної частини, аж до колісних гайок на транспортних засобах, що перевозять «зброю».
Готові приманки легко транспортуються в плоских упаковках для збирання на передовій, де «артилерійську гармату» можна зібрати всього за 20 хвилин.
Члени команди вважають, що їхні витвори перевершують надувні макети, які також виготовляються для українських військових. Металевий каркас більшості виробів означає, що їх можна відремонтувати після часткового влучання, на відміну від надувних муляжів, які до того ж залежать від погодних умов.
"Приманки мають майже таку ж давню історію, як і сама війна. Один з найперших прикладів – "троянський кінь". Підставні танки вперше були використані з великим ефектом союзними військами під час Другої світової війни. У цьому конфлікті США виділили цілу дивізію «армії привидів», яка також використовувала звукові ефекти, фальшиві радіосигнали та низку інших ілюзій, щоб імітувати пересування великих військ", – пише The Guardian.
