Як подолати відставання від Росії у галузі БПЛА: три конкретні кроки
Найголовніше стратегічне завдання для нового міністра оборони – це подолати відставання від РФ у галузі безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
Про це у колонці для Lb.ua пише військовослужбовець ЗСУ, з 2015 року – засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко.
Він пропонує конкретні кроки, які допоможуть отримати фронту набагато кращі безпілотні системи й у більшій кількості, адже, на думку Луценка, "дрони – це синонім перемоги".
Фото: FPV Drones
Перше. Визначити класи й провести конкурси на найкращі в них зразки.
"Треба проявити політичну сміливість та адміністративну волю, чітко поставивши перед розробниками задачу створити найкращі зразки у визначених класах. Нам потрібні прості й надійні розвідники переднього краю, ударні дрони на середні і дальні дистанції тощо. Серед розробників має бути проведено конкурс на найкраще рішення. І далі це рішення мають виробляти усі, хто може", – пише Луценко.
Читайте також: В Україні розробили ударний FPV-дрон KH-S7: що це за модель (ФОТО)
Він додає, що спеціалісти уже пропонують переліки того, що точно треба нашим військам.
- Універсальний розвідувально-ударний дрон легкого класу на кшталт «мавіка».
2. Дрон-спостерігач середнього класу на кшталт «матраса». Він також може бути нічним бомбером.
3. Масовий FPV-коптер – дрон-камікадзе у різних версіях по дальності та потужності.
4. Дрон-ретранслятор. Його можна побудувати на базі коптера середнього класу на кшталт «матраса» (див. пункт 2).
5. Електричний літак-розвідник середнього радіуса дії. Його також можна виготовляти у варіанті «літак-камікадзе» поля бою (наш «ланцет»).
6. Літак-бомбер середнього радіуса дії.
7. Дрон-виснажувач ППО (мішень, приманка).
8. Дрон для дистанційного мінування.
Друге. Стандартизація систем.
Волю та характер Міністерство оборони у роботі з конструкторами та виробниками БПЛА має проявити також і у царині стандартизації.
"Необхідно, знову-таки, провести конкурс на найкращі системи, випробувати в стандартних умовах і врешті знайти найліпші зразки – і визначити їх вартість та технічні характеристики.
Коли, приміром, будуть незалежно протестовані і зафіксовані параметри трьох найкращих вітчизняних систем зв’язку і їх вартість, то це дасть багато позитиву.
По-перше, знаючи, які системи вважаються найкращими, інші виробники зможуть уже наперед проєктувати під них свої вироби. По-друге, для цих систем можна буде створювати банк запчастин. По-третє, спростяться процедури ремонту і модернізації – спеціалістам простіше буде знатися на кількох визначених системах, аніж на розмаїтому «зоопарку» наявних нині у війську.
Далі, спрощується задача локалізації виробництва компонентів для БПЛА, коли відомо точно, що треба локалізовувати.
І нарешті, стандартизація дасть можливість зрозуміти, де слід найбільш енергійно стимулювати прогрес за допомогою грантів та інших інструментів", – пояснює Луценко.
Третє. Ліквідація дискримінації вітчизняних виробників.
Ігор Луценко нагадує, що на сьогодні все ще зберігається абсолютно абсурдна норма, за якою прибуток українських виробників дронів обмежений законодавчо, тоді як для іноземних виробників жодних обмежень немає.
"Дійсно, нещодавно зусиллями Мінцифри та інших відомств норма прибутку була збільшена. Але все одно затрати зусиль на дотримання правил калькуляції прибутку зупиняють ініціативу підприємців. І все ще чиновники (зокрема, в Держаудитслужбі) дотримуються принципу злочинного «прибуток постачальника зброї = збиток держави».
Боротьба з цими рудиментами системи зі знищення українського військово-промислового комплексу вже почалася, тож слід її завершити перемогою.
Читайте також: В Україні стартували курси, де навчатимуть робити боєприпаси для дронів
Потрібно звернутися до західного досвіду стимулювання розробок і виробництва. Принципи тут прості. Якщо компанія виробляє продукт, котрий раніше було розроблено за державний кошт (приміром, за гранти), то тут може мати місце обмеження рентабельності. А якщо це продукт, де у науково-конструкторські розробки вклалися приватні інвестори – то тут у них є повне право «відбити» ці кошти, закладаючи відповідну надбавку у собівартість продукції.
Нині дуже багато інвесторів готові вкладати у виробництво БПЛА. А от у більш ризиковий і (через обмеження рентабельності) менш економічно привабливий сектор дослідження та розробок іде набагато менше коштів, порівняно з потребами.
Впровадивши ці принципи спільно з іншими міністерствами, Міноборони тут зможе потужно допомогти конструкторам", – вважає Луценко.
