Борис Джонсон закликав Захід терміново надати Україні військову допомогу: ось його аргументи
"Чому ми не даємо Україні те, що їй потрібно?" – запитує на сторінках The Spectator експрем'єр Великої Британії та великий друг України Борис Джонсон після свого візиту до Києва та Львова. ТЕКСТИ наводять скорочений переклад його колонки.
Не вірте ні на секунду, що українських солдатів – або широкі верстви населення України – можна якось переконати скласти зброю або укласти угоду з Путіним. Вони воюють не за нашим наказом і не зупиняться, тому що ми так скажемо. Вони ведуть війну за незалежність, оскільки відмовляються схилятися перед терором й хочуть, щоб їхня країна була вільною.
Вони вважають ідею переговорів смішною. В останні кілька днів я робив все можливе, щоб прозондувати їх щодо цього – але я не знайшов ані найменшого послаблення рішучості українців.
Вони хочуть від нас лише одного – зброї, щоб завершити справу, і тому я просто не розумію, чому ми продовжуємо тягнути час. Чому ми завжди такі повільні? Як ми можемо дивитися цим людям в очі й пояснити їм, чому ми зволікаємо?
Протягом всієї цієї війни ми недооцінювали українців і переоцінювали Путіна, і ми робимо те саме сьогодні.
Зараз росіяни займають ледь половину території, яку вони утримували в перші тижні після вторгнення. Вони були розгромлені в Києві, Харкові, Херсоні. Так, контрнаступ відбувається повільніше, ніж дехто сподівався. Але він триває. Навіть якщо вони не зможуть перерізати сухопутний міст до Криму в найближчі кілька тижнів – або хай скільки б там залишилося до бойового сезону 2023 року – вони, безумовно, зможуть зробити це в наступному році.
Все, що нам потрібно – це стратегічне терпіння і набагато більше відчуття нагальності нашої програми військової допомоги. Потреби України на полі бою змінюються, і ми повинні це визнати. Рік тому ми побоювалися надавати українцям танки й броньовану техніку на тій абсурдній підставі, що така підтримка може спровокувати Росію. Зараз безпілотники стали настільки смертоносними, що, як кажуть, обидві сторони кидають бронетехніку і пересуваються пішки.
Українцям потрібні переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), щоб збивати російські вертольоти. Їм потрібні системи типу Patriot, щоб захиститися від нападу з повітря, і їм потрібна краща далекобійна артилерія, щоб знищити російські позиції.
Українці хочуть і потребують ATACMS, ракетних систем великої дальності, які досі не надали США, і їм потрібно більше ракет, таких як британська Storm Shadow, яка виявилася надзвичайно ефективною.
Дехто у Вашингтоні заявляє, що США повинні дотримуватися стратегії "Китай понад усе" і тримати ATACMS в резерві на випадок, якщо їх доведеться відправити на захист Тайваню. Це нісенітниця. Найкращий спосіб стримати напад на Тайвань – це зробити так, щоб українці перемогли, і якнайшвидше.
Ілюстрація для обкладинки The Spectator
Ми говоримо про порівняно невеликі витрати для такої надзвичайної потенційної винагороди. США виділили лише близько 1 відсотка свого річного оборонного бюджету на підтримку українських збройних сил, а Велика Британія – лише малу частку від того, що виділили США.
Якщо Путін переможе – а все, що йому потрібно зробити, щоб заявити про перемогу, це утримати хоча б шматок території, яку він захопив з 24 лютого 2022 року, – світ облетить жахливий меседж: це був момент, коли демократії пообіцяли протистояти автократіям, але провалили цю обіцянку.
Історія України буде історією про левине серце українського війська, яке врешті-решт зрадили західні країни, в яких не витримали нерви.
Якщо Путін переможе в Україні, якщо він утримає хоча б частину того, що захопив, то урок буде зрозумілим: агресія має свою ціну, європейські кордони можуть бути знову змінені за допомогою насильства, з усіма наслідками для Грузії, країн Балтії, будь-де в колишньому Радянському Союзі або колишній радянській сфері впливу, де Путін мріє про реваншистську військову операцію, що збурює російський натовп.
Перемога Путіна стала б катастрофою для Заходу і для американського керівництва, і я не вірю, що такий результат міг би легко витримати президент США, не кажучи вже про того, хто хотів би зробити Америку знову великою.
А якщо, з іншого боку, Україна переможе і вижене росіян – як вони можуть зробити з нашою допомогою – тоді все буде навпаки. Усьому світу буде надіслано абсолютно протилежний сигнал: що ми дбаємо про демократію, що ми готові відстоювати свої принципи, і що Захід все ще має сміливість дотримуватися чогось, поки ми не досягнемо успіху.
Є одна річ, яку люди у світі розуміють краще, ніж тисячу проповідей про демократію і верховенство права – це воєнна перемога.
Перемога України відродить і наповнить Захід і все, що ми відстоюємо, новою енергією. Насамперед вона означатиме звільнення прекрасної й абсолютно невинної країни, яка зазнала егоїстичного і злочинного нападу.
Я вірю, що перемога прийде. І я повірив у це ще більше після того, як поспілкувався з пораненими українськими солдатами. Ви бачите це в їхніх очах. Ви чуєте це в лютості їхніх слів, в їхній радості від відвойованої в окупантів землі.
Ось чому Путін програє, а Україна врешті-решт переможе. І оскільки це те, що має статися, і оскільки це те, що станеться, чи не можемо ми, в ім'я всього святого, надати українцям зараз військову допомогу, якої вони потребують, щоб довести справу до якнайшвидшого завершення, щоб менше людських життів було кинуто у вогнище-домовище цього безглуздого конфлікту?
Я запитував про це раніше і запитую знову: якого біса ми чекаємо?
