Які небезпеки створює угода між Росією та Північною Кореєю, – The Economist
13 серпня російський президент Владімір Путін зустрівся із лідером Північної Кореї Кім Чен Ином й провів переговори на космодромі "Східний" в Амурській області РФ. Західні ЗМІ очікували від цієї зустрічі рішення про постачання боєприпасів для війни в Україні.
І хоча публічно деталі будь-яких угод не оголошувалися, але лідер КНДР заявив про підтримку Путіна у "священній боротьбі" з "гегемоністичними силами". Британський тижневик The Economist проаналізував, чим загрожує поглиблення співпраці між двома диктаторами-паріями. ТЕКСТИ переказують основне з матеріалу.
Видання зазначає, що попри бідність та ізоляцію, КНДР має те, чого так потребує Росія: артилерійські снаряди.
За оцінками, торік Росія випустила понад 10 мільйонів снарядів і їхні запаси закінчуються. Північна Корея з її збройними силами радянського зразка має мільйони снарядів на складах і примітивну промислову потужність для виробництва більшої кількості.
Відсоток відмов снарядів КНДР високий: під час одного обстрілу Південної Кореї у 2010 році 20% не здетонували. Але для Росії це набагато краще, ніж нічого. До того ж Північна Корея може запропонувати й іншу зброю, наприклад, ракети або гаубиці, зазначається у статті.
The Economist пише, що будь-яка угода щодо боєприпасів буде укладена в складний момент контрнаступу України. Наразі Україна принаймні досягла паритету з Росією в артилерійській війні, причому обидві сторони стикаються з обмеженим постачанням боєприпасів. Але якби Росія отримала більше боєприпасів, вона змогла б ще більше сповільнити просування українських військ і збільшити рівень виснаження в найближчі зимові місяці.
"Північна Корея хоче отримати щось натомість. У 2000-х роках Росія підписала міжнародний режим санкцій, який був накладений на Північну Корею за її незаконну програму створення ядерної зброї. Проте місце проведення зустрічі цього тижня – космодром "Східний" – дало не надто витончений натяк на те, що може статися далі.
Кім може вимагати доступу до російських ракетних технологій, які можуть покращити дальність, надійність і гнучкість північнокорейської системи доставки ядерної зброї. Він також може прагнути прибрати до рук російські супутникові і підводні технології", – йдеться у статті.
The Economist підсумовує, що безпосереднім наслідком будь-якої угоди може бути не лише ускладнення життя українських солдатів, вона також може в кінцевому підсумку змінити ядерний баланс в Азії. Країни занепокоєні тим, що військовий потенціал північнокорейського режиму покращується, можуть відповісти нарощуванням власних арсеналів.
"Що робити? Одним з непередбачуваних факторів є Китай, який має певний вплив на обидві диктатури. Він не проти тривалої та кривавої війни в Україні у стилі 20-го століття, яка, як він сподівається, розділить Європу й США, але каже, що остерігається розповсюдження ядерної зброї.
Угода між Росією і Північною Кореєю може стати випробуванням для цієї заяви. Для Заходу подальші санкції проти Росії чи Північної Кореї не матимуть особливого ефекту. Замість цього він має збільшити постачання озброєнь в Україну, щоб допомогти їй захиститися від Росії.
Він також має оприлюднити те, що йому відомо про збройні угоди між Москвою і Пхеньяном, і підтвердити, що американська ядерна парасолька захищає своїх союзників в Азії", – пише британський тижневик.
