Спека в містах – глобальна проблема. Як її долає Сінгапур: ці ефективні рішення варті наслідування – NYT
Газета The New York Times зробила масштабний візуальний проєкт про те, як боротися зі спекою в містах, яка загрожує здоров’ю людей і робить повсякденне життя нестерпним. Видання бере за приклад Сінгапур, який переосмислює свої задушливі міські райони, щоб пом’якшити наслідки зміни клімату. ТЕКСТИ переказують основне зі статті.
Майже кожен аспект того, як ми будуємо міста, посилює тепло – від будівель, у яких ми живемо, до автомобілів, якими ми їздимо.
У центрі Сінгапуру може бути більш ніж на 6 °C спекотніше, ніж у місцевості за містом.
Але на відміну від більшості міст, Сінгапур витрачає величезні ресурси, щоб спробувати охолонути — і здобути уроки, які можуть допомогти іншим містам.
Прем'єр-міністр Сінгапуру назвав зміну клімату "питанням життя і смерті". Він має підстави хвилюватися: задушливі температури та вологість тримаються вже цілий рік, а за останні шість десятиліть місто-держава потеплішало вдвічі більше, ніж у середньому по світу.
Така спека не просто некомфортна. Вона може стати причиною хронічних захворювань і смерті, включаючи теплове виснаження, пошкодження нирок і навіть серцеві напади.
Читайте також: Глобальні хвилі спеки є наслідком кліматичної кризи, далі буде гірше – дослідження
Оскільки очікується, що до 2050 року дві третини населення планети проживатимуть у містах, спека є величезною проблемою для глобальної охорони здоров'я.
Ілюстрація: NYT
Як побудоване майже кожне глобальне місто.
- Міста вирубують дерева і знищують рослини, які дають тінь і природним чином охолоджують повітря.
- Вони покривають великі площі бетоном і асфальтом, які поглинають тепло вдень і віддають його вночі.
- Вони забудовують простір хмарочосами, які обмежують вітрові потоки та затримують осередки тепла.
- А їхні мешканці відводять відпрацьоване тепло від вихлопів газових автомобілів і кондиціонерів, перетворюючи спекотний день на нестерпний.
Сінгапур не може запобігти зміні клімату: місто-держава викидає менш як 0,1% світових викидів вуглецю. Але є надійний спосіб обмежити міську температуру, кажуть дослідники: відродити природні процеси, які охолоджували землю до урбанізації.
Ілюстрація: NYT
Більшість міст не мають багатства Сінгапуру та централізованої політичної системи, які дозволяють швидко розбудовувати нову інфраструктуру. Але хоча деякі стратегії Сінгапуру щодо зменшення надлишку тепла є дорогими, багато з них є простими і дешевшими, ніж планування, скажімо, на випадок повеней чи ураганів.
Оскільки цього літа по всьому світу були побиті температурні рекорди, сінгапурський план уповільнення впливу екстремальної спеки на міста набуває все більшої актуальності.
Будівлі поглинають і випромінюють тепло, але Сінгапур намагається їх охолодити.
Ілюстрація: NYT
V-подібний дизайн цієї лікарні спрямовує прохолодний бриз із сусіднього ставка, приносячи холодне повітря в будівлю без використання кондиціонерів.
Будівля об'єднує дерева і рослини в центральному саду на даху, що звисає з фасаду.
Вони забезпечують тінь і зменшують сонячне тепло, що поглинає будівля.
Рослини також виділяють воду у вигляді пари, охолоджуючи місцевість. Вони функціонують як конвеєр, що переміщує тепло з землі високо в повітря.
Дослідники стверджують, що висаджувати більше дерев – це найефективніший спосіб знизити температуру в місті.
"Якби ви захотіли винайти найефективнішу технологію управління кліматом з нуля, ви могли б витратити на це багато часу. Ви б просто сконструювали дерево", – сказав Браян Стоун-молодший, директор Лабораторії міського клімату в Технологічному інституті Джорджії.
Вулиці навколо лікарні Khoo Teck Puat засаджені деревами, а центральне подвір'я будівлі вкрите густим листям. Вдень дерева захищають пішоходів від палючого сонця і не дають сонячним променям нагрівати бетонний тротуар. Вночі температура нижча, оскільки тротуар випромінює менше тепла.
Ілюстрація: NYT
За словами доктора Стоуна, щоб покластися на дерева в регулюванні кліматичного стресу, міста мають ставитися до них як до об'єктів інфраструктури, щоб забезпечити їхнє здоров'я та ефективність. Це потребуватиме певних витрат, але це лише невелика частка того, що міста витрачають на інші заходи із захисту довкілля.
"Це реальна стаття бюджету, але вона не є непропорційною до того, що ми вже витрачаємо на управління довкіллям у містах", – сказав він.
Читайте також: Оази серед бетонної пустелі. ТЕКСТИ дослідили, чому певні райони міст прохолодніші, а інші — спекотніші
Сінгапур також заохочує інтеграцію зелених насаджень безпосередньо в будівлі, пропонуючи фінансові стимули для садів на дахах і вертикальних зелених фасадів. Листя працює як природні жалюзі, затінюючи конструкцію та ізолюючи матеріал будівлі від спеки, зменшуючи потребу в кондиціонуванні повітря.
У Сінгапурі пофарбували дахи деяких будівель світлими фарбами, які поглинають менше тепла і можуть знизити температуру навколо будівель на 2 градуси за Цельсієм, як показують попередні дослідження.
Зліва будівля покрита світловідбивальною фарбою, справа – без фарби. Джерело: NYT
Прості дизайнерські рішення також можуть мати великий вплив на температуру в будівлі.
Будівлі в новому озерному районі Джуронг уникають прямих сонячних променів, що знижує температуру в приміщенні. І архітектори проєктують будівлі, які заохочують перехресну вентиляцію, що дозволяє повітрю рухатися з одного боку будівлі в іншу, виштовхуючи гаряче повітря назовні і впускаючи прохолодне всередину.
Для подолання ефекту міського теплового острова життєво важливо не лише покращити дизайн кожної будівлі, а й врахувати її взаємозв'язок з містом.
Інфографіка: NYT
У Сінгапурі спроєктували цілий новий район у затоці Марина-Бей з урахуванням теплової енергії.
Парк "Сади біля затоки" площею 250 акрів може похвалитися безліччю дерев та іншої зелені, які охолоджують усе довкруги. Дослідження показали, що чим більше зелених насаджень, тим більший охолоджувальний ефект.
Інфографіка: NYT
Щільні хмарочоси в центрі міста часто обмежують вітрові потоки і затримують тепло, але тут поєднання високих, середніх і низьких будівель працює як вітрило, що вловлює прохолодний морський бриз і спрямовує його на рівень пішоходів.
Двадцять три будівлі є частиною взаємопов'язаної системи охолодження, яка замінює потребу використання кожною будівлею власного кондиціонера.
Одна вулиця в Сінгапурі, відома як "алея кондиціонерів", демонструє, як багато погано скоординованих дрібних рішень можуть призвести до великої проблеми зі спекою. Сотні кондиціонерів викачують гаряче повітря з квартир і офісів на одну вузьку вулицю.
Фото: Rebecca Toh для The New York Times
Замість того, щоб охолоджувати невеликі простори індивідуально, сінгапурська затока Марина-Бей, яка була спланована централізовано, охолоджує багато будівель одночасно, проганяючи охолоджену воду через мережу ізольованих труб.
Мережа централізованого холодопостачання набагато ефективніша, ніж кілька невеликих кондиціонерів, оскільки зменшує як споживання енергії, так і відпрацьоване тепло.
Подібні системи є в інших містах, зокрема в Парижі, а також у деяких американських університетських містечках. Але для ефективної роботи системи централізованого холодопостачання часто потрібна координація між кількома землевласниками та забудовниками, а модернізація наявних структур коштує дорого. Сінгапур, який може централізовано планувати великомасштабну нову забудову, таку як Марина Бей, має перевагу.
Великі зелені зони, такі як парки, є більш практичним втручанням, що охолоджує території за їхніми межами, кажуть дослідники. Вимірювання температури повітря показують, що сінгапурський парк Бішань площею 155 акрів може бути приблизно на 2 градуси прохолоднішим, ніж житлові квартали з високою щільністю забудови в центрі міста.
Чим більша площа парку, тим далі він проникає в житлові райони, пояснюють експерти. Але навіть парки мають свої межі. Сінгапур розробив більш системне рішення – мережу зелених коридорів, які з'єднують зелені зони між собою і дозволяють прохолодному повітрю поширюватися по всьому місту.
Мережа зелених коридорів у Сінгапурі. Ілюстрація: NYT
Зелені коридори були успішними в інших містах, зокрема в Медельїні, Колумбія. У місті було висаджено понад 880 000 дерев уздовж 30 коридорів, що, як повідомляється, знизило середню температуру повітря в коридорах більш ніж на 4 градуси за Цельсієм.
На думку дослідників з Лабораторії міського клімату, найефективнішим рішенням для зниження температури є широке висадження вуличних дерев уздовж тротуарів по всьому місту.
"Ми не можемо покладатися на централізоване, інтенсивне скупчення міських лісів або мікролісів, щоб забезпечити охолодження для всього міста. Ми справді маємо розосередитися", – сказав доктор Стоун з Лабораторії міського клімату.
Міські планувальники та політики визнають, що винаходи для охолодження міст допомагають і в інший спосіб. Зелені коридори та великі зелені зони підтримують біорізноманіття, створюють місця для відпочинку мешканців та допомагають запобігати повеням.
