Після муралу-Квазімодо на фасаді історичного будинку кияни запустили петицію про погодження ескізів стінописів
Скандал із муралом-Квазімодо на Січових Стрільців, 31 спричинив появу петиції, що вимагає призупинити офіційну підтримку органами місцевої влади створення нових муралів, доки не буде затверджено прозорий механізм залучення громади та експертів до погодження ескізів.
Про це пише Хмарочос.
Авторка ідеї Євгенія Фуллен вирішила висловити вдячність Франції за військову підтримку, зобразивши Квазімодо, який тримає Есмеральду над проваллям. Місцеві жителі назвали стінопис несмаком і обурилися, що його малюють на будинку з охоронним статусом.
Робота за попереднім ескізом. Фото: instagram.com/donttakefake
Згодом фотохудожниця Євгенія Фуллен показала оновлений ескіз муралу на фасаді історичного будинку на вулиці Січових Стрільців, 31.
Художниця стверджує, що цей варіант створили разом із мешканцями будинку. «Саме цей варіант буде намальовано і саме цей варіант поїде на всі міжнародні виставки. Хоча і минулий варіант мені теж дуже подобається, тому буду любити обидві картини», — додала вона.
Зображення: instagram.com/eugenefullen
Депутатка Євгенія Кулеба запевнила, що Департамент охорони культурної спадщини не погоджував жоден ескіз. Без такого дозволу робота не може бути реалізованою, наголосила вона. Районна адміністрація Шевченківського району також не надавала листа підтримки.
Тим часом Євгенія Фуллен вже створила низку стінописів у різних районах Києва. Так тепер виглядає фасад 110-річної будівлі кінотеатру «Екран» біля метро «Житомирська». Команда художниці реалізувала його власним коштом у травні цього року.
Проєкт «Міфологія стежками України» на території Святошинського дитячого будинку-інтернату передбачає 6500 квадратних метрів розписів. Фуллен вважає, що він буде найбільшим в Україні, Європі та світі артоб’єктом на українську тематику.
Мурали Фуллен не лише спричинили появу петиції щодо погодження з громадою й експертами стінописів у столиці, а й стали об'єктом гострої критики у фаховому середовищі. "За таке треба до кримінальної відповідальності притягати, як за зґвалтування з обтяжуючими обставинами, бо воно масове й публічне", – написав арткритик Костянтин Дорошенко.
"Візуальний шум наших спотворених міст прикрашають різного типа муралами і, як правило, з подачі неосвіченої влади, яка думає, що це містечок з народом. Багато говорив з мерами міст про несмак, про симуляцію мистецтва і про невдалу пропаганду", – зазначив у коментарі до допису Дорошенка галерист і куратор Павло Гудімов.
"Кічуха, як особистий каприз замовника, має абсолютне право на існування. Зовсім інша річ – громадський простір. Мурали не повинні перетворити місто на звалище низькопробних фантазій людей з проблемною самооцінкою. Навіть найсвятіші теми в такому масштабі, в неконтрольованій кількості і якості можуть просто перетворитись на треш-контент.
Великі настінні розписи – чудовий жанр! Але він має під собою величезну відповідальність. Перш ніж створювати подібні речі потрібно визначити відповідальні сторони. Можливо якісь консультативні ради.
Для вільного самовираження існує стріт-арт. Він стихійний, зазвичай не такий масштабний як мурали. Там виживають сильніші, талановитіші, актуальніші… Тому в стріт арті фактично відсутня кічуха. Нехай ця мисткиня спробує себе як вулична художниця, якщо вона так хоче творити назагал", – написав художник Віталій Кравець.
Що вимагає петиція про мурали:
- Розробити та затвердити на рівні місцевої влади Положення «Про погодження створення муралів у м. Києві».
- Розробити відкритий процес залучення громади та експертного середовища до обговорення та погодження муралів.
- Створити онлайн-платформу або інші засоби комунікації, які б дозволяли громаді висловлювати свої думки та пропозиції щодо муралів.
- Проводити консультації та громадські обговорення ескізів муралів перед їх затвердженням.
- Заборонити створення нових муралів на фасадах будівель до впровадження відкритого механізму залучення громади та експертів.
