Польща була найвірнішим союзником України. Чому вона перетворюється на запеклого суперника? – Guardian
Політичний аналітик і головний редактор польського тижневика Kultura Liberalna Ярослав Куїш та історикиня Кароліна Вігура пояснюють на сторінках The Guardian, чому Польща різко змінила риторику щодо підтримки й солідарності з Україною. ТЕКСТИ публікують скорочений переклад колонки експертів.
Авторитарна траєкторія Польщі сильніша, ніж будь-коли. Протягом останніх восьми років уряд країни-члена ЄС перебуває в лещатах невпинного популізму. Дедалі більше інституційних елементів ліберально-демократичної системи було знищено, незалежні ЗМІ стали мішенню для переслідувань, а права меншин значно послаблені.
Додатковий вимір додає війна в Україні. Страх, що конфлікт перекинеться через кордон, спричинив початкову хвилю польської солідарності з українськими біженцями. Країни цього регіону неодноразово стирали з лиця землі, тому їхнє ставлення до суверенітету є посттравматичним.
Зеленський і Дуда у Варшаві, 5 квітня 2023 року. Фото: АП
Саме тому поляки охоче приймали українських біженців у своїх домівках: вони усвідомлювали себе потенційними майбутніми жертвами Росії. "Ми будемо наступними", – це стало крилатою фразою у відповідь на вторгнення і закликом до солідарності з Україною. Історія вже давно розділила Польщу й Україну, але в пострадянську епоху примирення взяло гору, частково завдяки спільному страху перед Росією.
Страх перед Москвою як безпосередньою загрозою у Польщі згас
Але оскільки страх перед Москвою як безпосередньою загрозою згас, а втома від війни поширилася серед польської громадськості, а також в урядових колах, солідарність також ослабла. Популізм при владі повернувся на свою надійну "природну" траєкторію чистого польськоцентризму.
Це новий геополітичний контекст, в якому "Право і справедливість" – один з найгучніших поборників західної військової допомоги Києву на початковій фазі війни – міг дійти до того, щоб заявити про припинення польської підтримки України зброєю в межах суперечки щодо імпорту українського зерна. В умовах жорсткої боротьби на виборах владуща партія відчайдушно бореться за кожен голос націоналістів. Низькі ціни на українське зерно спричинили протести фермерів у всьому регіоні. Проте тон цієї суперечки між Варшавою та Києвом був би немислимим ще кілька місяців тому.
Восени 2023 року страх втратити владу для керівної партії Польщі, вочевидь, сильніший за страх перед Росією.
В умовах, коли центр світової дипломатії міститься в Києві, а навколо нього формується трансатлантичний альянс, націоналістичному урядові у Варшаві важко залишатися некритичним партнером. Обидві країни виглядають радше як суперники за роль регіонального лідера, ніж як близькі союзники. Важливість Польщі як однієї з найбільших країн-членів ЄС і члена НАТО очевидна, але баланс сил негайно зміниться, якщо Україну приймуть до обох організацій.
Якщо польський популізм повернувся на круги своя, то що стоїть на кону для Європи на цих виборах? Для початку, перемога партії "Право і справедливість" означатиме, що підтримка розширення ЄС за рахунок України, безумовно, буде послаблена. Ми також можемо очікувати нової хвилі протекціонізму, суверенізму (політична ідея, що ставить внутрішню політику вище за будь-які елементи зовнішньої, – ред.) та безкомпромісних підходів до сусідніх країн.
Внутрішні проблеми Польщі стали європейськими, якщо не глобальними
Внутрішні проблеми Польщі стали європейськими, якщо не глобальними. І крім послаблення міжнародної солідарності, неліберальна скринька Пандори містить багато інших неприємних сюрпризів. Образи на адресу Європейського Союзу, Брюсселя чи Німеччини були характерною рисою цієї кампанії, а після перемоги на виборах Варшава стане ще більш брутальним партнером в ЄС.
Польща під владою популістів працюватиме не на колективний європейський порядок денний, а – разом з Угорщиною під керівництвом Віктора Орбана, Словаччиною на чолі з Робертом Фіцо та іншими – на примат національної держави. Неліберальна траєкторія майже завжди призводить до національного егоїзму та міжнародної конфронтації.
Читайте також: Як перемога проросійських сил у Словаччині позначиться на Україні
Від ТЕКСТІВ: Як змінилася риторика влади у Польщі, можна побачити, порівнявши нинішні заяви представників ПіС з тезами з червневого інтерв'ю польського президента: Анджей Дуда: "Путін ще не програв війни. Якщо допомога не продовжиться, Україна не зможе себе захистити"
