Пропаганда Китаю всюди: як Пекін змінює глобальний інформаційний простір
Державний департамент США оприлюднив звіт про те, як Китайська Народна Республіка, або КНР, намагається перекроїти глобальне інформаційне середовище на свою користь.
У звіті зазначається, що Пекін інвестував мільярди доларів у побудову глобальної інформаційної екосистеми, яка сприяє його пропаганді та полегшує цензуру і поширення дезінформації.
Попри величезні зусилля, Китай зазнає невдач у демократичних країнах, що значною мірою пов'язано з опором місцевих ЗМІ та громадянського суспільства.
Автори звіту вказують, що зусилля КНР з маніпулювання інформацією мають п'ять основних елементів:
- використання пропаганди та цензури,
- просування цифрового авторитаризму,
- використання міжнародних організацій і двосторонніх партнерств,
- поєднання кооптації та тиску,
- здійснення контролю над китайськомовними ЗМІ.
Ці п'ять елементів дозволяють Пекіну підлаштовувати глобальне інформаційне середовище під себе. У разі успіху, зусилля Китай можуть трансформувати глобальний інформаційний ландшафт, створюючи упередження і прогалини, які змушують країни приймати рішення, що підпорядковують їхні економічні та безпекові інтереси інтересам Пекіна.
Глобальні наслідки інформаційних маніпуляцій з боку Китаю
КНР набуває відкритого і прихованого впливу на контент і платформи.
Центральне телебачення Китаю, державний канал, безплатно надає відеоматеріали та телевізійні сценарії 1700 іноземним новинним організаціям і медіагрупам. У багатьох випадках контент, вироблений офіційними ЗМІ КНР, переробляється для місцевих медіа без маркування, яке б ідентифікувало його як такий, що походить від іноземного уряду.
Щоб обійти тайські закони, що обмежують іноземну власність на ЗМІ, одна з провідних технологічних компаній Китаю створила місцеву дочірню компанію, якою керують громадяни Таїланду, і придбала найпопулярніший новинний сайт Таїланду з 30 мільйонами активних користувачів щомісяця.
Завдяки StarTimes КНР стала провідним постачальником послуг цифрового телебачення в Африці. Контролюючи постачальників послуг кабельного телебачення, Китай має змогу визначати, до яких станцій можуть мати доступ глядачі, виключаючи західні новинні канали з базових пакетів.
Станом на 2021 рік майже 100 впливових осіб поширювали офіційні повідомлення КНР щонайменше двома десятками мов на кількох платформах соціальних мереж, охопивши сукупну аудиторію понад 11 мільйонів підписників у десятках країн.
Китай обмежує глобальну свободу слова
Понад 1000 прокитайських акаунтів намагалися поховати звіт іспанської неурядової організації Safeguard Defenders, в якому детально описується присутність і діяльність 100 "закордонних поліцейських відділків" у 53 країнах, пов'язаних з місцевими органами громадської безпеки КНР у різних юрисдикціях.
У вересні 2021 року Національний центр кібербезпеки Литви повідомив, що телефони, вироблені китайською корпорацією Xiaomi, за замовчуванням мають можливість цензурування списку з щонайменше 449 фраз. Згідно з литовським звітом, ця "функція" була неактивною в телефонах, що постачалися до Європи, але її можна було активувати віддалено.
Пекін використовує WeChat і WeiXin – застосунки, популярні серед китайськомовних в усьому світі і в КНР – для цензури закордонних дискусій. Спілкування між зареєстрованими користувачами WeChat за межами Китаю проходить через "всепроникне" спостереження, яке безпосередньо покращує можливості внутрішньої цензури КНР, навчаючи WeiXin швидше розпізнавати чутливий контент.
У вересні 2019 року французька дочірня компанія Huawei подала позов про наклеп, який згодом відкликала в липні 2022 року, проти французької дослідниці та ток-шоу, яке її приймало, після того, як вона заявила, що Huawei "перебуває під контролем держави і [КПК]" через наявність комітету КПК у компанії.
Китай створює глобальну спільноту цифрових авторитаристів
КНР експортує цифрові екосистеми, такі як "розумні" або "безпечні" міста, щоб допомогти в нагляді. Станом на червень 2021 року 163 глобальні проєкти "розумних" міст та громадської безпеки були реалізовані за участю фірм КНР, які працюють у Сіньцзяні.
Станом на 2019 рік інформаційний контроль Китаю поширився на 102 країни. В 11 з цих країн найглибша дифузія тактики інформаційного контролю КНР призвела до імітації або відвертого копіювання законів і методів інформаційного контролю Пекіна.
За сприяння Китаю іноземні уряди використовували системи Huawei вартістю сотні мільйонів доларів для підтримки роботи поліції і навіть для перехоплення електронних повідомлень і даних про місцеперебування мобільних телефонів членів внутрішньої політичної опозиції.
У листопаді 2021 року щонайменше 18 країн використовували вироблені Huawei проміжні пристрої, які полегшують і перевіряють інтернет-трафік у деяких онлайн-мережах, для блокування доступу до певних сайтів.
Власник TikTok, компанія ByteDance, прагне заблокувати використання своїх платформ потенційними критиками Пекіна, можливо, і за межами КНР. Станом на кінець 2020 року компанія ByteDance вела регулярно оновлюваний внутрішній список осіб, які, ймовірно, були заблоковані або обмежені в доступі до всіх платформ ByteDance, включно з TikTok.
