"ФСБ Росії просто "хакнуло" українську систему держуправління". Що криється за скандалом між владою і виробниками зброї
Керівники провідних оборонних підприємств України, зокрема і виробники ракет, просять владу захистити їх від атак державних аудиторів і правоохоронців. Підставою ретельних перевірок стала начебто "помилка" в урядовому документі. BBC Україна розбиралося у суті конфлікту. ТЕКСТИ публікують ключові висновки статті.
Як прибуток підприємств ОПК став "державним збитком"
У березні 2022-го, коли ще не було скоординованої військової допомоги Заходу, уряд в авральному режимі ухвалив постанову №335. Її завдання – максимально спростити і прискорити процедури купівлі товарів і послуг для сил оборони.
"Постанова №335 робилася в березні 2022 року не для того, щоб ускладнити все, а щоб спростити і пришвидшити оборонні закупівлі. Щоб без усіляких погоджень виходити на прямі контракти", – каже ВВС очільник комітету Верховної ради з нацбезпеки і оборони Олександр Завітневич (партія "Слуга народу").
"Стратегічно це правильно зробили, щоб можна було отримувати в перші місяці те, що необхідно було не на завтра, а ще на вчора".
Але в текст урядового документа закралась, як каже Завітневич, "помилка". В реченні, яке описує процедуру формування ціни на продукцію, "забули" додати слово "прибуток".
"Під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг", – йдеться в постанові.
У попередніх постановах слово "прибуток" зазначали в калькуляції ціни на оборонну продукцію.
На цю дрібну "помилку" звернули увагу лише через рік, коли Державна аудиторська служба – не надто публічна установа, що координується Кабміном і Мінфіном – почала проводити моніторинг того, як приватні та державні виробники ОПК виконали свої зобов'язання за державними контрактами з міноборони й іншими силовими органами.
Аудитори буквально підійшли до тлумачення тексту постанови 335 і вирішили, що якщо прибуток не згаданий в її тексті, то його і не має бути. Відповідно, весь прибуток, який оборонні підприємства отримали за свій товар, є "державними збитками". А це не просто порушення, а підстава для відкриття кримінального провадження.
Експерти вважають таке тлумачення законодавства нонсенсом.
"Залишити виробників зброї без прибутку – це просто нереалістична ситуація при ринковій економіці, навіть під час воєнного стану. Вони просто тоді перестануть укладати контракти з державою", – пояснює ВВС Гліб Канєвський, очільник експертної організації у сфері оборони StateWatch.
"Чорна діра" в питанні роботи підприємств ОПК
Щоб виправити ситуацію, 18 липня 2023 року Кабмін визнає нечинною постанову 335 і ухвалює нову – №736. В ній вже прямо написано, що прибуток (постачальницька винагорода) входить до складу ціни на товар.
Більш того, у вересні цього року парламент додаткову ухвалює свою постанову з цього питання, де наголошується, що виробники ОПК в обов'язковому порядку мають право на отримання прибутку за свої вироби.
Здавалося б, проблема вирішена. Однак все навпаки. Оскільки в Україні нормативно-правові акти не мають зворотної дії, то період між двома постановами, тобто з 20 березня 2022 року (день набрання чинності постанови КМУ №335) до 21 липня 2023 (день набрання чинності постанови №736), стає "чорною дірою" в питанні роботи підприємств ОПК.
Саме за цей період взялись аудитори і правоохоронці, коли формально прибуток підприємств вважався порушенням.
"Виникла правова невизначеність щодо контрактів, ухвалених в проміжку між цими постановами. І ця юридична невизначеність, мені здається, поставила всіх в глухий кут", – каже Олександр Завітневич
Аудитори активно попрацювали на цьому напрямку, перевіряючи усіх контрагентів Міноборони і виявили 81 підприємство, яке безпідставно, на думку ДАСУ, заклало прибуток в ціну поставлених товарів і послуг.
Раз є порушення, значить має бути і винуватець, якого треба покарати.
Кого пресує ДАСУ
Одним з перших публічно про "загрозливі дії" аудиторів заявило державне конструкторське бюро "Луч". Це не просто оборонне підприємство, а єдиний в Україні розробник далекобійних ракет.
Читайте також: Загроза для ракетної програми. Держаудитслужба блокує роботу КБ "Луч", Кабмін не втручається, ігноруючи постанову ВР, – Ярова
Про аналогічні аудиторські перевірки повідомили ще декілька відомих і потужних українських виробників ОПК. Зокрема, це приватні компанії "Українська бронетехніка" і "Пожмашина" та державні "Південмаш", КБ "Південне" і "Павлоградський хімзавод".
Найнебезпечніше, кажуть виробники, що за висновками аудитслужби Державне бюро розслідувань вже розпочало декілька проваджень.
А отже, процес ризикує перейти в кримінальну площину.
Зокрема, про початок кримінального переслідування 15 вересня на пресконференції в Києві заявили директор "Української бронетехніки" Владислав Бельбас і заступник директора "Пожмашини" Роман Середа.
Компанія "Українська бронетехніки" є одним з небагатьох українських виробників бронемашин і мінометів, а також постачає ЗСУ артилерійські боєприпаси.
"Пожмашина" – єдиний в Україні виробник аварійно-рятувальної техніки й автомобілі швидкої допомоги.
Обидва підприємства з початку війни активно постачають свою продукцію Силам оборони та правоохоронним органам.
Але тепер, за їхніми словами, ДБР "робить" кримінальні справи, спираючись на висновки аудиторів про начебто "збитки держави" через отримання прибутку підприємствами.
Керівництво "Української бронетехніки" прямо каже, що такі дії – "диверсія" в інтересах Росії.
"Діяльність ДБР і ДАСУ підриває героїчну боротьбу Сил оборони на фронті, ставить під загрозу життя тисяч українських військовослужбовців і наближає реванш Кремля. Який, вочевидь, не маючи змоги перемогти на полі бою, спрямував свої зусилля на підрив країни і її здатності опиратися агресії зсередини - через свою п'яту колону", – заявив Владислав Бельбас.
Хто керує аудиторами
Співрозмовники ВВС у владі та серед виробників зброї кажуть, що дії аудиторів стали можливими через принципову позицію їхньої очільниці – Алли Басалаєвої.
У січні 2021 року Басалаєва отримала від президента Зеленського звання "заслужений юрист", а вже в листопаді наступного року Кабінет Міністрів призначив її очільницею Державної аудиторської служби.
Членом її команди можна вважати колишнього донецького прокурора Станіслава Патюка. Спочатку він був радником Басалаєвої, а в травні цього року рішенням уряду отримав посаду заступника голови Держаудиту.
ЗМІ пов'язують Басалаєву з колишнім соратником президента Януковича Андрієм Портновим, який відповідав в його адміністрації за судову систему і зокрема призначення суддів. В грудні 2021 року США запровадили проти нього санкції за "причетність до порушення прав людини та масштабної корупції".
"Я не знаю, чи ФСБ прямо керує пані Басалаєвою чи всліпу, – каже експерт Гліб Канєвський. – Але, на мою думку, все це виглядає так, що за допомогою використання повноважень пані Басалаєвої на посаді голови ДАСУ її руками фактично зараз ламають український оборонно-промисловий комплекс".
Очільник State Watch припускає, що ФСБ Росії просто "хакнуло" українську систему держуправління.
Гліб Канєвський також зауважує, що під час перевірок і кримінальних розслідувань сторонні люди можуть отримати доступ до надзвичайно чутливої і таємної інформації. Мова йде про місця, де зараз розташовані виробничі потужності українських виробників зброї.
Після початку війни більшість з них були оперативно переміщені на нові місця, оскільки для РФ це були першочергові цілі для ракетних ударів. Де саме розташовані певні підприємства, особливо виробники ракетного і артилерійського озброєння, знає лише дуже вузьке коло осіб у владі.
Теоретично в рамках кримінального провадження ДБР чи судові органи можуть дізнатися цю, а також іншу секретну інформацію, вважає Канєвський.
"Ми маємо розуміти, що не всі слідчі ДБР є доброчесними, немає жодних гарантій, що вони не мають проросійську позицію. Виходить, що зараз ДБР отримає колосальний важіль впливу на виробників зброї – державних і приватних. А також отримає доступ до колосального об'єму сенситивної інформації".
