Величезні ізраїльські війська чекають наказу увійти в зону бойових дій в Газі. Що їх стримує? – The Economist
Через п'ятнадцять днів після нападу ХАМАСу на Ізраїль наземна операція все ще не розпочалася, пише The Economist, пояснюючи причини затримки. ТЕКСТИ публікують незначно скорочений переклад статті.
Ізраїль готовий до війни. На сході він бомбардує сирійські аеродроми, які, як вважається, використовуються для постачання зброї бойовикам. На заході в Середземному морі плаває американська авіаносна ударна група, а друга на шляху до регіону, щоб спробувати стримати Іран і його маріонеток. На півдні величезні ізраїльські сили чекають наказу увійти в зону бойових дій в Газі.
Порив дипломатії і вагання Нетаньягу
Через п'ятнадцять днів після нападу ХАМАСу на Ізраїль наземне вторгнення все ще не розпочалося. Однією з причин затримки є відчайдушний порив дипломатії в останню хвилину. 20 жовтня двоє американо-ізраїльських заручників були звільнені ХАМАСом після переговорів за посередництва Катару. Днем пізніше міжнародна конференція в Каїрі закликала до припинення вогню. Зараз з Єгипту в Газу надходить обмежена кількість допомоги, і тривають переговори про звільнення більшої кількості заручників.
Затримка також відображає дебати всередині ізраїльського уряду про те, яку війну він хоче вести: жорстку і швидку чи терплячу і довгу? 19 жовтня польові командири завершили розробку оперативних планів, і військовий кабінет зібрався в Тель-Авіві. Після семи годин засідання під головуванням прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу завершилося безрезультатно. Напружені відносини й стрес можуть перешкоджати прийняттю рішень. Поривчастий міністр оборони Йоав Галант, якого підтримують деякі генерали, хоче кинутися в чергову коротку, гостру війну. Нетаньягу постійно вагається.
Ізраїль перебуває під тиском союзників, які вимагають від нього переглянути свої плани швидкого наступу
До того ж Ізраїль перебуває під тиском союзників, які вимагають від нього переглянути свої плани та відійти від звичного підходу швидких ударних наступальних дій до більш стриманої й тривалої кампанії. Як сказав один ізраїльський чиновник, "наше вікно міжнародної легітимності обмежене". Зазвичай це означає застосування максимальної сили для завдання каральних ударів і швидкого відновлення стримування до того, як це вікно зачиниться. Цього разу все може бути інакше.
Позиція США
США також, схоже, хочуть більш тривалої та стриманої кампанії. Джо Байден просить Конгрес ухвалити законопроєкт про надзвичайне фінансування в розмірі 105 млрд доларів, який включає 14 млрд доларів для Ізраїлю. Крім того, США продовжують нарощувати сили в регіоні: 21 жовтня Вашингтон заявив, що розгорне додаткові системи ППО Patriot і протиракетні комплекси THAAD.
Байден також забезпечує дипломатичне прикриття: 18 жовтня США наклали вето на проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, який закликав до "гуманітарної паузи", а 21 жовтня запропонувала проєкт, що підтверджує право Ізраїлю на самооборону. Однак Білий дім також чітко дав зрозуміти, що очікує від Ізраїлю дотримання законів війни і зведення до мінімуму жертв серед цивільного населення. Байден закликав Ізраїль: "Поки ви відчуваєте цю лють, не будьте поглинуті нею".
Військовий кабінет Ізраїлю зважує реакцію арабського світу
Нарешті, військовий кабінет Ізраїлю, можливо, зважує реакцію арабського світу. Дуже швидке подальше зростання жертв серед цивільного населення в Газі, вочевидь, спровокує відповідь з боку "Хезболли" та Ірану, а також другого фронту, якого так боїться Ізраїль.
Запуск ракет у бік Ізраїлю 19 жовтня підтримуваними Іраном бойовиками в Ємені послужив нагадуванням про вибуховий потенціал різних маріонеток Ірану (ракети були перехоплені американським флотом).
Відносини з арабськими країнами
Не менш важливо, що це призведе до ще більшого відчуження з арабськими країнами, з якими Ізраїль поліпшив свої відносини до нападів 7 жовтня, включно з Об'єднаними Арабськими Еміратами та Саудівською Аравією. Саудівська Аравія неявно тримає питання нормалізації дипломатичних відносин на порядку денному.
Більш контрольована, більш тривала кампанія все ще несе величезні ризики для Ізраїлю. Його війська можуть застрягти: у 2014 році солдати потрапили в пастку в Шуджає на півночі Гази, і їх довелося захищати за допомогою важкої артилерії.
Еадо Хехт, ізраїльський військовий аналітик, попереджає про 40 000 бойовиків ХАМАСу та інших угруповань, які будуть "вести смертельну гру в хованки з нашими військами протягом тривалого часу". Тривала мобілізація завдасть шкоди економіці: резервісти становлять значну частину робочої сили, так само як і сотні тисяч ізраїльтян, які були змушені евакуюватися з районів поблизу Гази й вздовж кордону з Ліваном. Після тривалих періодів національної мобілізації під час воєн 1973 і 1982 років країна зазнала тривалої рецесії.
