Гнобити чиновників – поганий підхід. Як справді ефективно боротися з корупцією (ПОГЛЯД)
У світлі рекомендацій Єврокомісії про початок перемовини про вступ України до ЄС ексзаступник міністра економіки, директор KPMG в Україні Дмитро Романович на своїй фейсбук-сторінці "тезово і без емоцій" аналізує питання корупції, антикорупції й ефективності держави. Нижче пряма мова автора.
Як давно ви щось чули про корупцію при отриманні квот на експорт металобрухту? Чи як давно ви чули про корупцію чи зловживання при сплаті пайової участі від забудовників?
А чому? Бо не існує більше ні квот, ні пайової участі. Скасували. І страшні корупційні схеми пішли в минуле через реформування галузі.
Як давно ви щось чули про корупцію на Укрспирті? Останнє повідомлення стосується випадків за 2017-2020 роки до демонополізації галузі й початку масштабної приватизації заводів, яка успішно продовжується навіть під час війни. Якісне керівництво і приватизація, яка зменшує можливості в принципі робити корупційні дії – зрозумілий рецепт.
Отакою я хочу бачити боротьбу з корупцією. Через дерегуляцію, демонополізацію, приватизацію, цифровізацію, системні реформи й впровадження найкращих практик. Це і є системна боротьба з корупцією.
І було б фантастично круто, якби ці реформи мали більшу підтримку громадського сектору, і не тільки його економічного сегмента. Бо дуже цікаво звісно когось "доганяти" і "клеймити", але значно ефективніше просто прибрати "кормушку".
Чи важлива судова система й антикорупційна вертикаль – так, дуже. І я підтримував, і продовжую підтримувати зусилля з реформування цієї сфери, бо це останнє слово держави. І якщо воно буде працювати ефективно – кожен потенційний корупціонер буде багато разів думати, перед тим як вчинити корупційний злочин.
Проте я б хотів звернути увагу, що якщо ми хочемо, щоб НАЗК ефективніше працювало – імовірно воно не має збирати й аналізувати дані від 1 млн декларантів, а бути сфокусованим на дійсно топпозиціях. Воно, мабуть, також не має займатись малозначними справами, як-от внесення змін в декларацію на 12 годин пізніше строку за гроші, отримані на основному місці роботи, із подальшим внесенням в «реєстр корупціонерів».
Строгого «ну-ну-ну», надісланого в кабінет декларанта, для першого випадку було б більш ніж достатньо, а не оті 8 місяців судової тяганини. Це я свій кейс описав, якщо є сумніви.
Я б якось фокусував усю вертикаль на моніторинг способу життя (для НАЗК) чи реальний фокус на пошук персональної вигоди у діях (для окремих кейсів НАБУ), ніж на незначних, технічних, процедурних чи навіть суто політичних (policy) рішень, прийнятих Кабміном. Ну і рівень кваліфікації з точки зору розуміння економіки, фінансів, мабуть, навіть трохи філософії – також дуже важливий.
Найбільші економічні прориви ставались після зменшення функцій і ролі держави з одночасним підвищенням ефективності держапарату
З курсу Фукуями добре пам’ятаю, що найбільші економічні прориви ставались після зменшення функцій і ролі держави з одночасним підвищенням ефективності держапарату за рахунок того, що ти краще можеш виконувати меншу кількість, але більш важливих функцій (наприклад, Китай після реформ Ден Сяо Піна).
Також, подивившись на держапарат зсередини, скажу виключно про власні спостереження. Корупція, звісно, існує, але зазвичай недоброчесних людей на держслужбі категорична меншина – умовні 5-10%. Ще відсотків 30-40% – це просто неефективні люди, які або не навчені, або погано скеровані, а ще й залякані нескінченими перевірками, контролем, погрозами тощо. Зарплати низькі, навантаження велике, відповідальність не порівнювана з більшістю інших робіт.
Але є інша частина – добротних, доброчесних і сумлінних людей, які не дивлячись на все, тягнуть на собі і євроінтеграцію, і дерегуляцію, і гарні чи дурнуваті ініціативи уряду або парламенту. І працюють в жахливих умовах і за себе і «за того парня» в умовах страшенного недобору людей на держслужбі. Особливо після відверто популістичних рішень зі скорочення зарплат держслужбовцям.
Читайте також: Негативна тенденція: кількість чиновників в Україні зменшується
І якщо зовсім чесно – головною метою найближчих реформ мало б стати визнання цих людей:
- через гідну зарплату (так, гідна зарплата чиновникам!!!),
- через дерегуляцію і дебюрократизацію саме їх діяльності,
- і можливо навіть (страшно сказати!) зниження рівня безтолкового контролю за ними.
Бо саме оці, переважно непублічні дирдепи, замначупри та головспеци тягнуть на собі віз і європейської інтеграції, і стейкхолдер інгейджменту, і імплементації чудових ідей керівництва.
